У соціальній мережі на сторінці "Donor.ua Донори крові Житомир" продовжують публікувати історії від підписників-донорів, де ті розповідають про свій досвід донорства і мотивацію здавати кров.
«Мене звати Вікторія Журавська. Навчалася я в Житомирському державному університеті ім. Франка. За освітою психолог, а за професією – HR-менеджер. Мені 26 років. Займаюся йогою, практикую медитативні техніки, не уявляю життя без літератури і кінематографа.
Вперше я здала кров 8 років тому, як тільки мені виповнилося 18. Я вчилася тоді на першому курсі, і до нас в аудиторію прийшла мама дівчини, хворої на лейкемію. Їй терміново потрібно було вливання тромбоцитів моєї групи (2+). Так відбувся мій перший тромбоцитоферез.
З тих пір я почала здавати кров за викликом (тромбоцити) і брати участь в акціях. Мій дядько – почесний донор України, а моя хрещена раніше працювала в Житомирському обласному центрі крові, тому мені доводилося частенько бувати там в дитинстві.
Можливо, від того стіни даної установи мені здаються теплими та рідними, а персонал, як ніде, привітним і чуйним! У моєму донорстві були перерви через пірсинг і нанесення татуювання, але зараз я здаю кров регулярно: тромбоцити за поребою і кров в банк раз в 2-3 місяці.
Серед моїх близьких і знайомих є люди, яким донорська кров рятувала життя, тому питання "Чи варто здавати?" ніколи не виникало в моїй голові. Варто! Адже донорська кров – це не тільки переливання, яке дарує комусь здоров’я і добре самопочуття, рятує життя, а й різноманітні препарати, що виготовляються на основі крові, необхідні для профілактики і лікування ряду захворювань.
Бути донором – мій свідомий вибір. Крім того, це так само можливість стежити за своїм здоров’ям, адже перед донацією ми здаємо безліч аналізів і отримуємо консультацію лікаря.
А вже відчуття радості і легкої ейфорії після добровільної здачі крові складно порівняти з чим-небудь іншим! Воно пробуджує і підтримує всередині любов до світу, оточуючих людей, до себе.
Тому кожна донация – моє внутрішнє тихе свято, і я з радістю буду продовжувати його собі влаштовувати!»
