2 вересня українська гривня справляє день народження, йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
У цей день 17 років тому українці почали міняти свої мільйони купонів на новенькі банкноти з незвичною ще тоді назвою "гривня".
На честь свята Нацбанк прочинив двері на режимний об’єкт – фабрику банкнотного паперу. Фабрика розташована на околиці міста Малин, що на Житомирщині, і ховається за колючим дротом і новітньою системою охорони, щоб ніхто не поцупив навіть клаптика дорогого паперу.
У самих цехах майже безлюдно, оскільки сучасні станки все роблять самі. Робітники знаходяться лише за пультами, звідки контролюють процес.
"Безпосередньо в зміні паперового виробництва, враховуючи обробку і контроль, працює не більше 40 чоловік", – повідомив заступник директора фабрики банкнотного паперу Павло Когут, який перевіряє водяні знаки: вони мають проявлятися в конкретному місці купюри, плюс-мінус кілька мікронів.
Виявляється, що українська гривня – іноземного походження. Виготовляють її з узбецької або турецької бавовни і на станках іноземного, переважно італійського, виробництва. Тюки з бавовною розпушують, потім очищають лужними розчинами та відбілюють звичайним перекисом водню.
Потім папір сушать, фарбують, наносять захисні стрічки, витискають водяні знаки і скручують ці заготовки грошей у великі сувої.
І все-таки важка людська праця на фабриці є: робітниці змушені передивитися кожну заготовку і, якщо є хоч найменша вада, відбракувати.
"Тут блиск стрічки – це взагалі недопустимо… сміття якщо є, на знаку взагалі не допускається", – пояснила одна із працівниць. Потім папір з водяними знаками та захисною стрічкою відправляють до Києва на Монетний двір, де розфарбовують і роздають нам на зарплату.
Грошовий станок працює, але це не означає, що в країні інфляція. Новими купюрами замінюватимуть старі банкноти, які вже зносилися.
Принаймні, так стверджує директор фабрики.
"Режим роботи цілодобовий. Ми не відчуваємо на собі ні раніше, ні зараз, що він якось працює по-іншому", – запевнив директор фабрики банкнотного паперу Василь Іщенко.
Оскільки фабрика є режимним об’єктом, то тут забороняють спілкуватися з робітниками і не люблять запитань про кількість виготовлених банкнот.
Кажуть, що виготовляють стільки, скільки й треба для Нацбанку. Нагадаємо, експерти розповіли, що гроші є розсадником шкідливих бактерій, зокрема на гривнях живуть збудники туберкульозу, сибірки та грибків.
