«Освіта = робота?» – під таким гаслом у Житомирі нещодавно пройшла конференція, у якій взяли участь студенти та викладачі Житомирського державного технологічного університету («Програмна інженерія»), їхні колеги з ЖНАЕУ («Електроенергетика», «Електромеханіка» та «Електротехніка», ЖДУ ім.І.Франка («Менеджмент організацій»), представники великих компаній.
«Здобуття бажаної професії – одна з основних причин навчання у ВНЗ, разом з бажанням саморозвитку і отримання досвіду. Подібна конференція була вперше проведена у Житомирі студентами технологічного університету за прикладом Local Event on Education – зростаюча не прибуткова і не політична організація, що забезпечує спілкування, співробітництво і можливість обміну для студентів по всій Європі з 1989 року. Дуже важливо, щоб студент мав можливість висловити свою думку і вплинути на навчальний заклад ще під час свого навчання. Тому і активно проводяться подібні зібрання, які називаються Events on Education», – відзначає один з організаторів, студент ЖДТУ Олексій Федоренчик.
Він, а також ще двоє студентів цього навчального закладу – – Олексій Біляченко та Богдан Семенець, підготували та оприлюднили звіт результатів роботи конференції.
Відзначимо, що зустріч була присвячена налагодженню комунікації представників підприємств, студентів та викладачів вузів стосовно проходження першої співбесіди та надбання необхідних навичок при влаштуванні на роботу.
«Присутні сформували список “напруженостей” між бажаним і дійсним станом освіти, з якого було сформовано 3 теми для обговорення, – ділиться далі Федоренчик. – Подальшу дискусію було вирішено провести у форматі групового процесу, мета якого – взяти деяку напругу і спробувати зробити її більш явною, довести її до ескалації, додати до неї емоцій, тоді буде шанс дослідити її глибше. Під час цього процесу кожен з учасників і гостей міг взяти на себе будь-яку роль (студента, викладача, бізнесу, держави) і озвучити недолік/претензію зі сторони до іншої ролі, щоб виявити причину напруженості і мати можливість вирішити її. Було сформовано список напруженостей між тим, що очікують учасники конференції від університетів, студентів та компаній, та тим, яких студентів випускає університет та як бізнес впливає на ці процеси».
Проблеми:
• студент не розуміє, що він робить у ВНЗ, тому на другому курсі він не хоче працювати, а на третьому каже – “я не готовий”;
• студенти прийшли на співбесіду, не маючи за мету влаштуватися на роботу;
• тема диплому не відповідає потребам ринку;
• практика повинна бути реальною і давати необхідний досвід у створенні і презентації продукту;
• навчання за застарілою інформацією;
• у ВНЗ студентам не надають інформацію про те, які підприємства з’являються на ринку, щоб студент мав можливість обирати і, головне, знав які вакансії відкриті і що входить в їх обов’язки;
• завищені очікування від диплому, через що студент чекає до випуску, сподіваючись, що з дипломом його всі візьмуть на роботу;
• реальна, корисна практика неможлива з перших курсів через малу кількість предметів за спеціальністю, студенти довго не можуть зрозуміти, чи потрапили вони туди, куди потрібно;
• еміграція абітурієнтів;
• зайві, на думку студентів, предмети;
• відсутність реальної практики у викладачів;
• бізнес не хоче або не може вчити студентів;
• студентська спільнота не підіймає питання вибору;
• часто не чутно голос студентів, немає майданчиків для спілкування усіх зацікавлених в навчальному процесі;
Запропоновані шляхи рішення:
– Мотивація студента:
o якісна професійна орієнтація в школах;
o відвідування шкіл студентами, для поширення інформації про університет і напрями підготовки;
o дати більше проф.предметів на перших курсах, щоб студент розумів, для чого прийшов;
o вільний вибір цікавих предметів;
o перепланування програми з акцентом на проф.предмети з перших курсів;
o менторство (студентське або викладацьке);
o дати можливість впливу.
– Неякісне викладання:
o викладачі-практики: ВНЗ має запрошувати викладача зі сторони, який має змогу прочитати лекцію і “прикрити” формальні вимоги, проведення спільних проектів викладачів зі студентами;
o більше мотивувати викладачів: через конкуренцію за студентів (студент сам обирає собі викладача/предмет), збирання відгуків про роботу, виокремлювати хороших, виганяти поганих викладачів / матеріальне мотивування;
o більше майданчиків для спілкування про освіту;
o сертифікувати викладачів (і студентів) у міжнародних компаній (Cisco, Microsoft).
– Проблеми працевлаштування:
o курси працевлаштування (онлайн / із залученням підприємців);
o тренінги з написання резюме;
o предмет “Працевлаштування”;
o більше проактивної діяльності для поширення інформації про ринок праці;
o майданчики для знайомств.
.
