Цими вихідними на лісовій галявині під відкритим небом в Денишах три дні гудів фестиваль «ВулБа», який за час існування облюбували не лише житомиряни, але й гості з інших регіонів.
Їдуть до нас побарабанити, зустрітися з друзями та цікавими людьми і добре провести час на природі. Живуть в наметах, готують поїсти на вогнищі, а ввечері влаштовують перфоманси.
Організатором заходу залишається житомирський музикант Дмитро Голуб, який запрошує до участі творчі колективи, митців та власне барабанщиків – місця й уваги вистачає всім.
Юлія Стаднік про «ВулБу» почула чотири роки тому від свого хлопця. Через телефонну трубку слухала барабанні ритми, а у вечірніх новинах пізніше ще й побачила, чим живе незвичний фест. Вже наступного року дівчина не могла дочекатися, щоб побувати Денишах разом з коханим.
Вирішила їхати не з пустими руками, а захопити прикраси власної ручної роботи і представити їх відвідувачам. Запевняє, що після фесту змінила своє ставлення до життя, а в гардеробі, замість темних тонів, почали з’являтися яскраві речі.
«Мене тоді здивувало, що вхід на фестиваль безкоштовний взагалі. Я одночасно їхала реалізовувати свою продукцію, але навіть за це у мене коштів не просили, – пояснює Юлія. – Втім, у 2012 фестиваль офіційно відмінили, хоча ми з друзями все ж поїхали. Там нас чекало не менше сотні наметів та дещо інший світ, який створювали самі мешканці імпровізованого містечка: барабанщики півмісяцем, танці дівчат поряд. Таке не можна забути. «ВулБА-2014» за рахунком для мене була третьою, але вирішити їхати на довше, тож в четвер були вже на місці. Вже наступного дня почали приїздити інші люди. Намагалася порахувати намети, але їх було дуже багато. Фестиваль видався масштабним і за наповненням, і за відвідуванням. Лише моя команда складалася із 25 осіб.
Прокидаєшся – тобі бажають «доброго ранку» десятки людей, берешся готувати їсти – знаходиться кілька помічників, решта – облаштовують місце, готують посуд, збирають дрова. І поряд з цим – барабанні ритми на різнних інструментах, фаєр-шоу по вечорах, транс-психоделічна музика, екскурсії, безкоштовні майстер-класи, міні-салон зачісок, розпис тіла хною, декорування сцени власними картинами. Фаєрщики із «Дома Солнца» дійсно були фантастичні як і все, що нас оточувало ці кілька днів на фестивалі».
Віктор Федоренко запевняє, що враження від трьох днів «ВулБи» вистачить щонайменше на рік. Приїхав туди вперше у якості барабанщика.
«Відчував себе як серед своїх. Бувало, що з півночі і до 5 ранку біля моєї палатки хтось барабанив, але ніяких суперечок чи образ не виникало, бо коли сам сідаю за установку – мене важко зупинити, – розповідає хлопець. – Вогняне шоу і гра барабанщиків – просто на найвищому рівні. Якби був цього року ще такий фестиваль, обов’язково б поїхав знову».
Владислав Гладишевський у минулому році на фестивалі пробув лише ніч і не міг дочекатися нової поїздки. На «ВулБі-2014» зустрів ввічливих та приємних людей, разом з якими співав пісні біля вогнища, барабанив і смажив сало.
Юлія ДЕМУСЬ
Відео Хоркінс
