Home Події Студентка ЖНАЕУ з історією «Забери мене до себе» –...

Студентка ЖНАЕУ з історією «Забери мене до себе» – переможниця міжнародного проекту \”Книга добра\”

 Творча робота студентки І курсу спеціальності "Маркетинг" Житомирського національного агроекологічного університету Тетяни Пампури «Забери мене до себе» увійшла до  сотні кращих Міжнародного соціального проекту "Книга добра". 


Днями видання презентували у столиці за участю перших осіб держави та безпосередньо учасників і переможців проекту. Крім цього,  таку книгу буде передано не лише в українські бібліотеки, але й представлено в Національній бібліотеці Ватикану (Італія), бібліотеці Конгресу США, Королівській бібліотеці Великої Британії та Олександріївській бібліотеці (Єгипет). Учасники матимуть змогу презентувати «Книгу Добра» в одній із 50-ти країн світу та стануть очевидцями її передачі адресатам. Також  за умовами конкурсу переможці соціального проекту  зможуть поїхати на літній відпочинок до Угорщини.  
 
Відзначимо, що «Книга добра»,  об’єднала тисячі дітей та дорослих з єдиною метою – відшукати унікальні історії про добро в усіх його проявах. На першому етапі проекту, який тривав до  15 березня  2017 року діти та дорослі зі всіх регіонів України писали реальні історії про добро.  Тоді на електронну адресу організаторів проекту надійшло більше 3000 надзвичайно цікавих  історій про добрі, мудрі вчинки безкорисливих людей, з чуйним серцем і  хорошими помислами. З них Редакційною  радою  було відібрано сотню найцікавіших історій, куди, власне, і потрапила історія студентки ЖНАЕУ.
 

Другий етап   міжнародного соціального проекту зі створення художніх малюнків, тривав із 29 березня  до  01 червня 2017р.  За цей час  його організатори  отримали близько 40 000 ілюстрацій, до вже написаних  історій про добро, з яких  Редакційна рада визначила 100 найкращих.

 Світ побачить 100 ексклюзивних екземплярів «Книги Добра» та 10 000 друкованих її примірників. Унікальну "Велику книгу", разом із друкованими копіями, буде презентовано в усіх обласних центрах України та передано бібліотекам і загальноосвітнім школам.

 «Забери мене до себе», тихо сказала дівчинка, ім’я якої я навіть не знала. Я взяла її на руки, а вона продовжувала; «Забери мене до себе додому». Так почався мій ранок 31 грудня, і тоді я ледь стримувала сльози, аби не заплакати.
Ви думали коли-небудь, як проходить свято Нового року в дитячому будинку? З ким діти визірають сніжинки? Хто кладе їм під ялинку подарунки, попередньо загортаючи їх у святковий папір? Хто перевдягається у Діда Мороза? А я це знаю.
31 грудня в дитячому будинку «Сонячний дім» міста Житомира відбулося справжнє новорічне свято, і мені безмежно приємно, що воно відбулося завдяки мені. Зізнаюсь, було дуже страшно… Я розуміла, що не маю права на помилку, адже це свято, яке проходить лише раз на рік, і в діток повинні залишитися такі приємні спогади, щоб вистачило до наступного святкування.
Свято почалося з гри. За задумом, діти повинні були шукати записки з завданнями, які привели їх до актової зали, де на них чекали ми з кульками та подарунками. Знаєте відчуття, коли сорок абсолютно незнайомих тобі дітей біжать до тебе з обіймами, посміхаються тобі, коли ти віддаєш їм подарунки, бажаючи щасливого Нового року, і дивляться в твої вже трохи заплакані очі. А в їх очах я бачила радість, відкритість, щирість, але і усвідомлення того, що ми підемо, а вони знову залишаться самі, тільки тепер з новорічними подарунками і настроєм. Новорічний настрій діткам робили професійні актори. Діти мали змогу потягати Діда Мороза за бороду, поспівати з Снігурочкою, посміятися з клоуна і пограти в цікаві ігри з Джокером. Ми провели з ними час з 10 до 16 години, просто спілкуючись, граючи, танцюючи, співаючи.. Як добре, що винайшли фотоапарат! Я обожнюю преглядати фото з цього дня, і так сумую, адже я розумію, що більшість із цих діток, які поміхаються мені з фото, залишаться святкувати і наступний Новий рік з волонтерами.
Я щаслива, що дала змогу цим чарівним дітям відчути себе хоча б на день звичайними, щасливими дітьми. Закликаю вас, будьте добрими, та пам’ятайте, що завжди знайдеться хтось, хто потребує вашої допомоги! Бо як писала відома українська поетеса Л. Забашта
«Сказав мудрець:- живи, добро звершай,
Та нагород за це не вимагай!»
 
Тетяна Пампура, м. Житомир 

Прес-служба Житомирського національного агроекологічного університету