Захід був утілений у життя завдяки підтримці Генерального консула Республіки Польща у Вінниці пана Кшиштофа Свідерка та ректора Житомирського державного університету імені Івана Франка Петра Сауха.
Відомий усьому світові як композитор і піаніст, І. Я. Падеревський став «найвидатнішим політиком серед музикантів та найвидатнішим музикантом серед політиків». Волею долі родина Падеревського – хворий батько, мачуха, та названі сестра Марія і брат Станіслав – наприкінці 19 століття оселилася у Житомирі, де на вулиці Подільській Ігнацій Падеревський придбав для них будинок.
Могилу батька та мачухи на Житомирському католицькому кладовищі традиційно відвідують офіційні делегації та численні туристи з Польщі.
На відкриття виставки завітали студенти та викладачі ННІ філології та журналістики, історичного факультету та гості університету.
Вітальне слово виголосила проректор з наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор Наталія Сейко, підкресливши, що Україну і Польщу єднають міцні добросусідські взаємини, мистецькі, освітні та культурні проекти, тому особливо важливим є підтримання таких зв’язків, бажання пізнання історії, культури, ментальності обох народів.
Директор Центру полоністики Наталія Місяць зазначила, що такі партнерські проекти, спрямовані на порозуміння особливо важливі для молоді. Тим більше, що серед студентів університету збільшується кількість охочих вивчати польську мову – такі осередки існують в ННІ філології і журналістики та на історичному факультеті, – повідомляє прес-центр університету.
Виставка діятиме на другому поверсі начально-лабораторного корпусу №4 ЖДУ імені Івана Франка (вхід з вул. Пушкінська) протягом місяця.
Також днями в університеті відбулася вистава Польського театру імені Ю. І. Крашевського за твором Володимира Зуєва.
Режисером моновистави «Голуб миру» став заслужений діяч культури Польщі, актор Житомирського академічного театру ім. І. Кочерги Микола Варфоломєєв.
Студенти й викладачі університету, а також гості заходу, поцінувачі театрального мистецтва, стали співучасниками емоційної сповіді ліричного героя, мали змогу зануритися у глибини людської душі, пізнати її радості й муки.
Нагадаємо, що у Житомирському університеті існують і власні студентські театральні осередки (інститут філології та журналістики, інститут іноземної філології, соціально-психологічний факультет), отож така зустріч була ще й гарною нагодою для спілкування й обміну досвідом, яким не перешкодило те, що вистава виконувалася польською мовою.
