Майже два роки житомирський юрист Віталій Яцків займається посткроссінгом. За перші 8 місяців листування він отримав 400 листівок із усього світу, а нині ця колекція поповнилася в рази. Цікаво, що надіслані ним листівки подолали близько мільйона кілометрів відстані.
На зміну поштовим листівкам із вітаннями на різні свята поступово прийшли смс-повідомлення, електронна пошта і спілкування у соціальних мережах. Житомирянин Віталій Яцків чи не єдиний у місті, хто й досі отримує справжнє задоволення і радість, отримуючи поштові листівки з України чи закордону щотижня. З січня цього року він не на жарт захопився посткроссінгом, а зараз значну частину свого часу витрачає на написання чи перегляд листівок, що надходять десятками.
Про хобі Віталія дізналася випадково, але з перших же хвилин спілкування з ним зрозуміла, що це дійсно цікава річ. Незважаючи на те, що слово іноземного походження, його зміст більш, ніж зрозумілий: «посткроссінг» – це реальна можливість познайомитися з людьми з іншої держави, дізнатися про їх життя, культуру лише завдяки обміну листівками.
У колекції житомирянина сотні листівок листівок, а з деякими користувачами електронної системи посткроссінуг зав’язалися справжні дружні стосунки, які вийшли за рамки проекту і тепер вони запрошують одне одного в гості.
– Після Нового року, я як зажди рився в інтернеті і переходив із сайту на сайт. Випадково натрапив на англійську версію проекту посткроссінг і зацікавився., – розповідає Віталій, демонструючи свою колекцію листівок. – Заради інтересу зареєструвався і через деякий час мені прийшла перша листівка з Австралії відповідно англійською мовою. Система працює таким чином, що кожен користувач має свій нік і номер, який випадає іншому користувачу, що має надіслати на вказану адресу листівку. Все це реєструється, а після отримання листівки кожен викладає її фото або просто відписується від кого отримав і коли. Приміром, мої листівки наразі вже подолали відстань близько мільйона кілометрів по світу і це лише в рамках проекту, не рахуючи тих, що відправляв самостійно. У профілі я вказав, що люблю листівки з тваринами, тому на більшості із тих, що отримую зображені тварини або архітектура міста чи країни. Є так звані мультикарти, де на одній листівці фото кількох місць.
На звороті листівки учасники пишуть про різне
На звороті листівок читаю вітання з абсолютно різних країн. Більшість людей, окрім традиційного «Привіт, Віталій», пишуть температуру повітря у той день, коли підписували листівку, кілька слів про те, що на ній зображено, а далі, що душа забажає. Можуть розповісти про друзів, про свої плани чи те, чим займаються наразі – і все це у кількох рядках. Цікаво, але зміст листівки може прочитати будь-хто поки вона дійде до адресата, адже надсилають її без конверта і з купою марок. Виходячи з цього, Віталій завжди дописує окремим рядком іншим кольором кілька слів з подякою для працівників пошти.
Листівку з Житомира через 6 днів отримали в Японії
Між іншим, на відміну від світу, в Україні посткроссінг поки лише набирає поширення, тому у проекті українців не так й багато. Віталій зізнається, що більше проводить часу на англійському сайті проекту, а от з Росії листівки отримує достатньо часто. Жаліється, що у наших сусідів якісь проблеми з поштою, адже у Японію його листівки доходять за 6 днів – це його особистий рекорд, а росіяни чекають їх тижнями. Передбачається, що учасник на сайті зазначає дату відправки, а інший пише, коли отримав.
На своє захоплення Віталій не шкодує часу і коштів
– Відколи цікавлюся поссткроссінгом, звідусіль везу додому цікаві листівки. Навіть друзі вже знають, що з відпустки чи поїздки мені неодмінно треба привезти цікаві листівки, – пояснює Яцків. – Дружина любить і купує прикраси ручної роботи, а я листівки. Спеціально, щоб порадувати людину, перечитую її вподобання і вже виходячи з цього обираю листівку. Є такі, що люблять усе із радянською символікою, хтось хоче більше дізнатися про Житомирі просить надсилати листівки із фотографіями міста чи відомого Музею космонавтики, а для когось цікаві чорно-білі листівки і так далі. Особливо приємно отримувати листівки наприклад з Білорусії, але там зображено приміром місцевість США. Так буває, коли учасники обмінюються чистими листівками. Ще цікаво отримати картмакс, це коли однакове зображення на листівці і на марці. Буває, що надходять листівки із погашим штемпелем пошти з нагоди якось національного свята чи визначної дати. Якось прийшла листівка без однієї марки, певно, по дорозі її здерли працівники пошти – колекціонери таких речей.
У проекті зовсім малі і навіть пенсіонери
Віталій у ряд викладає кілька своїх улюблених листівок, серед яких особливо увагу привертають 3D листівки. Розповідає, що отримував листівку від 80-річного мешканця Голландії та 5-річного хлопчика, замість якого писали батьки. На сайті проекту одна з учасниць розмістила прохання прислати кілька листівок для підняття настрою її хворого брата, на яке відгукнулося багато людей, а дівчина потім подякувала усім. Бувають в посткроссінгу і повторення: у Віталія вже чотири однакові листівки є, однак він намагається переглядати профіль учасника, аби не повторюватися. Каже, що не всі росіяни намагаються догодити вибором листівки і не завжди переглядають профіль з отриманими листівками, іноземці ж відносяться до цього більш старанно.
З посткроссінгом підтягнув англійську
– Коли тільки зареєструвався, англійська у мене страшно кульгала. Зразу користувався допомогою перекладача, але нині зміст листівок розумію без проблем та й писати стало набагато легше, – переконує Віталій. – Обов’язково раз у тиждень виділяю один день, коли відповідаю на усі листівки і несу їх на пошту. З’явилася донька, тому на посткроссінг часу лишається менше, бо ще ж маю постійну роботу – працюю юристом, але тим не менше, вже не уявляю, що якийсь тиждень мине без листівок. Зазвичай відправляю або з дому, або неподалік від роботи. На пошті мене знають і якщо є якісь цікаві листівки чи марки завжди показують. Проте в Житомирі придбати щось хороше дуже важко. Якщо знаю, що хтось любить марки, то наклеюю чим побільше, з ними проблем точно нема.
– Разом із посткроссінгом я почав цікавитися і марками, точніше, це відбувається якось автоматично, адже, коли отримуєш стільки листівок з інших країн, то лишити без уваги марки просто неможливо. Усі листівки зараз зберігаю у окремому ящичку і час від часу переглядаю їх. Планую придбати спеціальний альбом, в якому розмістити їх усі, але він коштує великі гроші. Так само в планах організувати в Житомирі виставку цих листівок, але коли точно не знаю, – каже Віталій.
Довідка
Посткроссінг – це проект, створений для можливості отримання листівок з усього світу. В основі принципу обміну листівками лежить єдина база всіх учасників проекту, а також механізм видачі адрес, спрямований на те, щоб різниця між відправленими і отриманими листівками у кожного учасника була мінімальною. При цьому в посткроссінгу має місце система непрямого обміну, тобто відправляючи листівки одним користувачам, учасник отримує їх від інших. На початок 2012 року в проекті було зареєстровано більше 300 000 осіб з 203 країн , а 27 січня 2012 була отримана десятимільйонна листівка. Нині з України у проекті зареєстровано майже 8 тисяч учасників, які надіслали 144 тисячі листівок і у загальному списку країна лише на 19 місці за цими показниками, а США, Фінляндія та Німеччина у трійці лідерів.
Приєднатися до проекту або дізнатися більше можна на сайтах postcross.ru та postcrossing.com.
Юлія ДЕМУСЬ
