Народний майстер та керівник гуртка «М’яка іграшка» Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді Неля Пустовойт разом зі своїми вихованцями вже протягом 18 років створює справжній казковий світ фей, янголів, героїв мультфільмів та казок.
Разом вони розробляють ескізи, шиють елементи та створюють дивовижні образи, які втілюють усю дитячу й дорослу фантазію.
«Я з дитинства любила займатися рукоділлям – шила, в’язала, вишивала. М’які іграшки я почала шити близько 20 років тому. Навчилася сама. У журналі знайшла викрійки зайця і пінгвіна. Я тоді в декретній відпустці була з дочкою. Спочатку шила іграшки для своїх дітей. Потім захопилася – ділиться пані Неля. – Ляльки теж роблю давно. Перша лялька, зроблена мною, була в’язана. Це був подарунок. Працюю керівником гуртка вже 18 років. Випадково познайомилася з нашим методистом , і мене запросили на роботу в наш центр . За цей час гурток «М’яка іграшка» отримав звання «Художнього колективу», а мені присвоїли звання «Народний майстер». За роки роботи я навчилася різним технікам виготовлення іграшок.
Спочатку я шила м’які іграшки. Сама придумувала викрійки, навчилася розбиратися в деталях викрійок зшитою не мною іграшки, розуміти її конструкцію.
Працюючи з дітьми, доводиться постійно удосконалювати свої навички, вивчати нові технології. Кожен рік ми беремо участь у різних конкурсах, на які потрібно робити гідні композиції. Для конкурсів часто треба виготовляти ляльки по образам з мультфільмів, казок, наприклад Білосніжка, Мальвіна, Дюймовочка, Шапокляк, Аліса, Баба Яга та інші. Кожна з них зроблена за індивідуальною викрійкою.
Крім образних ляльок, вже кілька років я займаюся пошиттям ляльок у стилі «Тільда». Це сучасна лялька. Стиль «Тільда» прийшов до нас із Норвегії. Мої учні теж вміють робити роботи в цьому стилі.
Майстриня також зізнається, що пошиття іграшок і ляльок займають увесь вільний час, адже мало лише підібрати прототип для роботи, необхідно підготувати ескіз, викрійки, знайти необхідні матеріали і ще кілька тижнів, а то й місяців наполегливо працювати.
Між іншим, підбір матеріалу – це дуже важливий етап у виготовленні іграшки чи ляльки. Від цього залежить, як буде виглядати виріб. Пустовойт використовує здебільшого натуральні тканини і змішані.
Тканини купує скрізь – і в житомирських магазинах, і в Інтернеті.
«За 18 років роботи в Центрі займалися на гуртку «М’яка іграшка» приблизно 1000 учнів. За ці роки було багато талановитих учнів. Я пишаюся тим, що у мене займалися такі учні як Горбова Наташа, Ригун Олена, Архіпова Олена, Жеревко Оксана, Матусевич Світлана, Гончаренко Тетяна, Іванюк Катя, Грищук Катя, Бондарчук Настя, Деюн Галя, Темборовская Ірен, Соболевська Аня Шулятицька Ірина, Чепис Уляна, Подорожня Леся, і багато інших, – хвалить своїх вихованців керівник. – Разом ми придумували роботи на конкурси, трудилися допізна на гуртку і у вихідні працювали, переживали, вболівали за своїх товаришів.
Вони мені допомагали в організації різних свят в гуртку. Не дарма нам присвоїли звання «Зразкового художнього колективу». У нас завжди цікаво, весело. Ми влаштовуємо дискотеки, багато спілкуємося, дружимо як сім’я».
Свої роботи Неля Пустовойт робить як на продаж ( їх не багато), так і на замовлення. Якщо образ ляльки вже сформований, то виготовлення займає 2-3 тижні. Щодо майбутніх виробів, то ідеї, якими вони мають бути зявляються раптово і по-різному. Майстриня дивиться багато мультфільмів, звертаючи увагу на малюнок, деталі персонажів і намагається надавати своїм виробам особливу виразність.
«Інтерес до створення м’яких іграшок і пошиття ляльок у молоді завжди був. Тільки в даний час з’явилося багато інших можливостей для прояву творчості, різні гуртки, студії. Тому мені доводиться витратити багато сил і часу на рекламу для залучення учнів шкіл на нашу студію «М’яка іграшка», – відзначає на завершення Пустовойт. – Найбільш популярні серед моїх учнів іграшки в стилі «Тільда» та іграшки, які я називаю «Примітив», зараз є ще новий напрямок серед робіт з текстилю. Всі іграшки ми шиємо вручну. Якщо це великі роботи, то можна використовувати швейну машину, але маленькі деталі зручніше шити вручну.
Юлія ДЕМУСЬ
Більше фото у спільноті Першого Житомирського в соцмережі
