Перший віце-прем’єр Геннадій Зубко вирішив не йти до Верховної Ради. Каже, час, що залишився, воліє витрати на фіналізацію розпочатого в Кабміні. Власне, головна його сфера відповідальності (їх, за посадою, багато) – децентралізація.
Саме завдяки цій реформі місцеві громади за останні роки суттєво укріпилися, утвердилися в правах, багато хто з них – збагатився. Що – цікавий факт – одразу відобразилося на рейтингах міських голів, але не «перейшло» на рейтинг Президента та політиків центрального рівня.
Примітно: Петро Порошенко зробив децентралізацію однією з «фішок» своєї передвиборчої кампанії, тоді як Володимир Зеленський слова про неї не говорив, але їх результати говорять самі за себе. Чи означає це, що передача влади на місця насправді не є важливою для українців?
На якому наразі етапі реформа і чи буде її продовжено за президентства Зеленського. Наскільки розвинений регіональний сепаратизм і чи справді він складає загрозу нацбезпеці?
Про це та багато іншого поговорили у дійсно ґрунтовному інтерв’ю з Геннадієм Зубком.
«Ми повинні мати коаліційну угоду навіть якщо більшість буде створена однією політичною силою»
Соня Кошкіна: Головна тема нашої розмови сьогодні – децентралізація. На етапі кампанії багато хто висловлював побоювання: у випадку перемоги того чи іншого кандидата, децентралізація може бути звернута. Що станеться із нею при Зеленському?
Зараз повним ходом їде підготовка до дострокових виборів. На них країна пішла неочікувано, не готуючись. Я хотів би, щоб до нового парламенту балотувалися близько 100 керівників місцевого самоврядування і я мав з ними відповідну розмову. Тому що маємо багато викликів на шляху впровадження реформ. Але відбулося те, що відбулося і ймовірність загрози відсутності у коаліційній угоді (парламенту наступного скликання, – LB.ua) реформи децентралізації, питань енергоефективності, дуже висока. Станом на сьогодні є вже 900 громад. У перспективних планах – 1406.
Ці 900 громад – це ініціативні об’єднання, за власним бажанням. Але якщо ми і далі рухатимемося шляхом добровільного об’єднання, то загрузнемо в саботажі різних політичних або фінансово-промислових, груп, котрі хочуть сформувати громади «під себе». Ще є небажання місцевих адміністрацій втрачати свої повноваження, через що вони блокують цю реформу. Тому потрібно приймати рішення (про об’єднання громад, – LB.ua) адміністративно на підставі перспективних планів, які складені в областях.
Наразі є шалений конфлікт між районним рівнем і громадами. Там, де створено багато громад, районний рівень втрачає повноваження, і доцільності існування його немає. Якщо взяти, наприклад, європейський досвід, який ми вже імплементуємо, район повинен об’єднувати не менш як 150 тисяч мешканців. Ми пропонуємо нові повноваження районного рівня і можливості їх збільшення.
Тому можна сказати, що ми стали на «розрив» : є локомотив, який тягне нас до Європи, але ноги зачепилися за «товарняк». І потрібно негайного приймати рішення, щоб рухатися далі.
С.К.: Ви обмовилися про коаліційну угоду. Ви впевнені, що вона взагалі буде? Адже «Слуга народу» може одноосібно сформувати більшість в парламенті.
Ми повинні мати коаліційну угоду, або план дій, затверджений більшістю, навіть якщо більшість буде створена однією політичною силою. Будь-який уряд працює над виконанням виключно коаліційної угоди. Уряд призначається парламентом саме для виконання її завдань. І при визначенні програмного документа до уваги треба брати не тільки зобов’язання українського парламенту перед людьми, а й зовнішні – це напрямок євроінтеграції, вступ в НАТО, прописані в Конституції,
С.К.: Але, судячи зі списків партій, у цьому парламенті буде серйозний дефіцит людей, котрі розуміються на децентралізації
Скажу за себе. Я прийняв рішення не йти (до парламенту, – LB.ua), тому що бачу більш важливою боротьбу за горизонт 2020-2025 року, ніж за місце в списку до наступної ВР. Не потрібно сприймати балотування до парламенту як останній хрестовий похід заради того, щоб тільки залишитись у політиці. Хіба політика має формуватись тільки в парламенті? Верховна Рада – це не рубіж, пройшовши який ти отримуєш політичний запит на власну персону. Певен, що інколи потрібно приймати такі складні рішення і залишатись над процесом. І продовжувати діяти, поки є час і можливість працювати в розпочатих проектах над досягненням цілі. У моїй зоні відповідальності дві складні реформи: децентралізація та енергоефективність. Вони зараз знаходяться у цейтнот-режимі, і дуже потребують низки вчасних рішень для успішного продовження.
Усе інтерв’ю на lb.ua
