Головна Політика Президент має ветувати законопроєкт 5600, що атакує дрібний та середній бізнес, –...

Президент має ветувати законопроєкт 5600, що атакує дрібний та середній бізнес, – Ігор Гундич

919
0

30 листопада Верховна Рада України 255 голосами «за» ухвалила законопроєкту №5600 (Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень). В «УДАРі Віталія Кличка» наголошують – 5600 має бути ветований Президентом, а влада має розпочати широкий суспільний діалог з представниками дрібного середнього бізнесу.

У партії «УДАР Віталія Кличка» ще до офіційної реєстрації законопроєкту відразу заявляли, що уряд під виглядом боротьби з олігархами замислив посилити фіскальний тиск на бізнес та атакувати середній клас українців.

«Завдяки нашим спільним зусиллям вдалося домогтися вилучення низки скандальних норм із законопроєкту. Проте, якщо законопроект ухвалять і він набуде чинності, значно ускладниться життя простим українцям, підприємцям. Влада у бажанні отримати 30 млрд грн для бюджету-2022 сприймає прийняття 5600 безальтернативним рішенням. Цей законопроект проти того, щоб українці ставали заможнішими. Проте жодної «шкоди» не завдає олігархам, навіть більше – надає їм преференції», –  наголошує Ігор Гундич, заступник голови Житомирської обласної організації партії «УДАР Віталія Кличка».

Замість збалансування бюджету та створення у державі умов для розвитку малого та середнього бізнесу,  влада створює нові складнощі для бізнесу.

Положення, які посилюють фіскалізацію українського бізнесу та збільшують тиск на українців:

  • збереглася норма про мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), яке платитимуть користувачі землею (особи чи компанії). Тобто, незалежно від того чи отримав фермер чи власник землі прибуток, він має заплатити державі мінімум 5% від вартості землі.

Наприклад, фермерське господарство орендує 10 га на Київщині. Компанія має найманих працівників, із зарплати яких відраховує ПДФО та військовий збір. Після запровадження МПЗ компанії доведеться заплатити більше податків. Якщо сума всіх сплачених компанією податків буде меншою за визначене МЗП, то цю різницю доведеться доплатити;

  • селяни змушені будуть платити податки за продаж продуктів, вирощених на своєму городі біля будинку. Так їх хочуть зобов’язати сплачувати податок на доходи фізосіб (18%) у разі, якщо отриманий від продажу продуктів дохід перевищить 12 мінімальних зарплат (у 2021 році цей показник становив 72 тис. грн, у 2022 році – 78 тис. грн.);
  • хоч депутати і відмовилися оподатковувати продаж квартир ПДВ у 20%, що б призвело до зростання їхньої вартості, проте в законопроєкті передбачена норма стягнення ПДФО 18% з продажу другої та третьої квартири в рік, що автоматично потягне зростання вартості квартир для українців;
  • залишилося обмеження права виїзду керівника платника податків за кордон за наявності податкового боргу понад 1 млн грн. Фактично кожен власник бізнесу стає потенційно невиїзним.Держава мимоволі відновлює своєрідне кріпацтво та обмежує конституційне право громадян на вільне пересування. А якщо це міжнародний бізнес, то керівник обмежений у продуктивній діловій активності. Це знизить і так невисоку інвестиційну привабливість країни;
  • передбачені норми законопроєкту позбавляють права бути платниками єдиного податку четвертої групи для дрібних та середніх виробників курятини, що може призвести до закриття дрібних господарств та подорожчання продукції птахівників для українців.

Експерти партії «УДАР Віталія Кличка» наполягають на тому, що світовий досвід свідчить, що зростання економіки досягається в інший спосіб. Посилення фіскального тиску та збільшення бази оподаткування за жодного випадку не призведе до збільшення ВВП країни. Влада має зосередитися виключно на заходи стимулювання.

В економічній програмі «УДАРу» загострена увага на таких важливих кроках, що можуть посилити динаміку зростання економіки країни:

  • встановленням рівних податкових правил для всіх, без пільг для великого бізнесу. Адміністрування податків та підприємницької діяльності загалом має бути прозорим та зрозумілим;
  • вдосконаленням антимонопольного законодавства і налагодження ефективної роботи АМКУ, без врахування «особливих інтересів великого бізнесу»;
  • завершенням судової реформи і встановленням однакових справедливих правил для всіх;
  • чітке дотримання своїх зобов’язань перед іноземними інвесторами.

Разом з тим, у прикінцевих положеннях законопроєкту передбачається набрання ним чинності з 1 січня 2022 року, не відповідає принципу стабільності податкового законодавства, встановленому підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

ЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here