На чемпіонаті України з паверліфтингу, що проходив у Коломиї, спортсменка збірної Житомирської області Нелля Косенко продемонструвала високий рівень підготовки. Вона здобула 4 бронзові нагороди у ваговій категорії до 63 кг та встановила 6 національних рекордів у віковій категорії «Мастерс-2».
“Я кайфую від самого процесу підготовки”
За словами Неллі Косенко, спорт для неї – це не просто змагання, а стиль життя:
“Це був відкритий чемпіонат України, зазвичай я виступаю у своїй віковій категорії – «Мастерс-2». Але цього разу змагалася на загальному рівні та посіла третє місце в сумі триборства. Це була велика бронзова медаль. Також у кожній вправі здобула по малій бронзовій нагороді. Але головне – встановила шість рекордів України в своїй віковій категорії.”
Спортсменка детально розповіла про результати у кожній вправі:
Присідання:
- 137,5 кг – рекорд України
- 145 кг – другий рекорд України
Жим лежачи:
- 77,5 кг – рекорд України
Станова тяга:
- 130 кг – рекорд у сумі триборства
- 137,5 кг – подвійний рекорд у тязі та сумі триборства
“Змагання – це як екзамен”
Косенко наголосила, що успіх у паверліфтингу – це не випадковість, а результат тривалої роботи:
“Пауерліфтинг – це не про те, що ти прийшов, щось зробив і поїхав. Тут важливі системність, підготовка та правильний підхід. Є поняття виходу на вагу, підготовки до змагань, роботи за спеціальними схемами. Це цілий процес, який вимагає дисципліни та планування.”
“Я нічим не жертвую – це мій вибір”
Нелля також поділилася своїм ставленням до тренувань і харчування:
“В паверліфтингу важливо мати правильний раціон, достатню кількість білка та якісне харчування. Але це не щось, від чого я страждаю. Це мій вибір, мій спосіб життя. Я не відчуваю, що чимось жертвую. Я кайфую від самого процесу підготовки, від тренувань, а змагання для мене – це як екзамен, можливість перевірити себе.”
Попереду – нові змагання
Після успішного виступу в Коломиї Нелля Косенко вже готується до наступного чемпіонату України з жиму лежачи, який відбудеться 4–10 березня у Мукачево.
“В паверліфтингу стартів не так багато, якщо брати високий рівень – їх три-чотири на рік. Але між ними немає часу на відпочинок – одразу після змагань ти повертаєшся до тренувань, і так по колу. Це вимагає відданості, але я не уявляю себе без цього спорту.”
