Марія Хоменюк родом із містечка Іршанськ. Вищу освіту здобувала за спеціальністю «Манеджмент» у ДУ «Житомирська політехніка». Ще у студентські роки підпрацьовувала оформлювачем святкових та урочистих подій, а три роки тому самотужки зробила букет нареченої та усі квіткові композиції і декор на власне весілля. 

Саме цей досвід, а також схвальні відгуки і захват гостей мотивували спробувати свої сили не лише у флористиці, але й вирощуванні квітів й трав. Таким чином і з’явилася справжня квіткова ферма  thelavander.farm у селі Мелені на Коростенщині, де родина дівчини має земельну ділянку біля бабусиного будинку. У цьому сезоні на території близько 1 га зростає пів тисячі кущів лаванди, сухоцвіти та інше різнотрав’я. 

Роботи в полі поступово підходять до завершення – майже усе зрізано і відправлено на сушіння в спеціальному приміщенні, а звідти переміститься у склад. На фермі Марія працює разом з батьками і чоловіком. Навідується туди щодня або через день.

Основні роботи стартують ще у лютому – у теплицях висівають розсаду, доглядають і поливають її. Насіння замовляють за кордоном,  частину збирають із вирощеного на своєму полі. Коли температура повітря вдень піднімається до +15 градусів, рослини висаджують у відкритий грунт, удобрюють його, здійснюють регулярний полив, обробляють від шкідників.

«У мене була мрія – лавандове поле, і я її втілила. Бачила, що у багатьох районах області є такі, а в нас поблизу якраз не було. Першочергово це задумувалося для проведення фотосесій, щоб люди могли приїздити, спілкуватися з нами, дізнаватися усе, що їх цікавить. Зараз розумію, що будуть і лавандові букети,  і продаж кущів та іншої лавандової продукції, – розповідає засновниця квіткової ферми Марія Хоменюк. – Паралельно частина ділянки у нас відведена під вирощування сухоцвітів – не менше 20 різних видів. У наступному сезоні плануємо збільшення плантації та, відповідно, асортименту. Я реалізую як матеріали, тобто все, що вирощено на фермі (гурт й роздріб) і відкрита до співпраці із магазинами та агенціями, а також сама створюю на замовлення букети, віночки, листівки ручної роботи, композиції будь-якої складності і відправляю їх поштою».

Марія ділиться, що в перший сезон – кінець літа-осінь 2021 збирала квіти трави у полі, поблизу водойми в Іршанську, все сушила і в подальшому продавала через соцмережі. Тоді ще був період карантинних обмежень, тому  це не дуже користувалося попитом. Проте вже у 2022-му ризикнула і почала вирощувати квіти самостійно. Акцентує увагу на тих сортах, які  більш пристосовані до вітчизняних погодніх умов, частіше використовуються у флористиці, більш популярні й затребувані. Зізнається, що в Україні історія з сухоцвітами лише починається, у той час як навіть у сусідній Польщі це вже існує доволі давно. 

«Для сухоцвітів важливо кілька основних моментів – правильно доглядати і не прогавити час та вчасно зрізати. Вони не мають перестояти, тобто стебла  повинні бути ще зелені, а квіти – тримати форму, не обсипатися. Для кожної рослини це різний період, але переважно у червні-липні і в серпні – найбільш гаряча пора. Треба їх акуратно зрізати, віднести додому, перебрати, пов’язати у сніпки і відправити на сушіння. Цей процес  займає десь до двох тижнів. Використовую піднавіс, де нема доступу прямих сонячних променів, вентиляція свіжого повітря. Після цього сухоцвіти, це переважно трави, можна залишити у своєму природньому кольорі, висвітлити або пофарбувати і  відправити ще раз на сушіння. Це вже  вирішую наприкінці сезону, тоді розумію, чого і скільки є в наявності, чи є необхідність в цьому, – веде далі Марія. – Увесь інший час зібрані сухоцвіти знаходяться на складі – місце, де дотримані усі умови і норми зберігання сухоцвітів. Коли отримую замовлення, беру рослини звідти і працюю з ними. Про свою діяльність розповідаю на сторінках в Інстаграмі та Тік-Ток,  частину замовлень також отримую завдяки соцмережам. Зараз квіткова ферма – це основна моя діяльність, шукати інше заняття не бачу сенсу, адже мені це подобається, відчуваю себе повністю реалізованою. Я вирощую красу, ділюся нею з іншими – це фантастичні відчуття».

 Юлія Демусь

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here