Кілька років тому Наталія Маркевич разом з родиною переїхала із міста у село Зарічани поблизу Житомира. Облаштуватися у приватному будинку і невдовзі придбали козу, щоб мати домашнє молоко для зміцнення імунітету доньки, а вже у 2017-му в них з’явилася справжня міні-ферма «Козина хата» – простір для відпочинку на природі, спілкування з тваринами, фотосесій для усіх охочих.
По господарству порається пані Наталія. Має кіз, курей і кроликів, реалізовує молоко та сир двох видів, приймає гостей, частує їх чаєм та випічкою на своїй ошатній веранді.
Її «Козину хату» видно здаля – над будиночком розвівається жовто-блакитний прапор, стіни прикрашені яскравими квітами. Каже, що мала таку мрію, тож для розпису спеціально запросила керівницю художньої студії МГО «Арт-Село» Олену Славову, в якої на той час навчалися діти Наталії Маркевич.
«Раніше ми жили у місті на орендованій квартирі. У 2010 році переїхали в Зарічани. Маємо невеличку ділянку, тому вирішили придбати ще одну навпроти, аби побудувати «Козину хату». Робили все якісно, аби і тваринам було комфортно, і щоб це все виглядало естетично та збереглося відчуття затишку і єднання з природою навколо. У нас дуже гарно у будь-яку пору року. Навесні і влітку тут полюбляє проводити час місцева молодь, приїздять родини із маленькими дітками із навколишніх сіл, з Житомира, Бердичева, Коростишева, – ділиться Наталія Маркевич. – Можна зробити атмосферні, такі теплі й домашні світлини на згадку. Я рада усім, із задоволенням спілкуюся, розповідаю про все. Хто бажає, може скуштувати чи придбати щось із нашої молочної еко-продукції. Об’єми, звичайно, не дуже великі, але поки я не берусь збільшувати кількість поголів’я, бо це все потребує часу на догляд, а у мене, крім «Козиної хати», є ще часткова зайнятість по роботі, куди повернулася поки на невизначений період. Та й усіх стопорить ситуація в країні, але маємо бути щасливі навіть у війні. Це свого роду хобі, те, що дійсно приносить задоволення, заспокоює. У цьому велика сила, що підіймає тебе. Коли працюєш, то відволікаєшся, нема часу гортати стрічку публікацій у соцмережах, читати страшні новини, ти повністю занурюєшся у процес – такий релакс, терапія. Відчути це може кожен, завітавши у нашу «Козину хату». Тут життя вирує увесь день. Ввечері можемо свічки запалити».
На початку повномасштабного вторгнення Наталія Маркевич разом із дітьми виїздила на кілька місяців у Німеччину. На господарстві лишалися чоловік і мама. Вражена прийомом українців за кордоном та щирими намірами іноземців будь-що допомогти біженцям, вирішила, що на період війни у «Козиній хаті» не буде фіксованої вартості на послуги. Відвідувачі можуть залишитися благодійний внесок на власний розсуд для розвитку садиби.
У вересні минулого року до пані Наталії завітала сім’я внутрішньо-переміщених осіб зі Станиці Луганської. Вдома мали велике стадо кіз та сироварню, тож «Козина хата», яку знайшли буквально вже за кілька днів після переїзду на Житомирщину, для них стала розрадою.
Слідкувати за «Козиною хатою» можна на сторінці в Інстаграм» (@kozynahata). Також там можна узгодити деталі щодо проведення фотосесії, запланувати приїзд чи посиденьки, порадившись із господинею.
Юлія Демусь
