У селі Савлуки Малинського району, що в 119 кілометрах від Житомира, відкрили хату-музей народного побуту. На відкриття музею приїхала народна артистка Ніна Матвієнко. Цей об‘єкт також малював художник з Азербайджану Аскер Живагов. Приїздив у музей і польський посол Войцех Галонска.
На вході в хаті – старезне жорно, ярмо для вола. А в кімнатах залишився інтер’єр старих селянських хат. На стінах — ікони в обрамленні рушників. Ряд сорочок початок ХХ століття. А ще — верстат, лави, ослони. Представлено навіть бамбетель — гібрид лавки й ліжка.
Журналістка Першого житомирського поспілкувалася з тими, хто створив музей.
Надія Романчук разом з сетрою Галиною понад шість років реставрували хату під музей, де зберігаються 20 вишиванок з льону, ткацький верстат, піч з лежанкою та багато інших речей старовинного побуту.
«Мій син колекціонував чемодани, і якось за обідом сказав мені, що хто, як не ми, будемо зберігати речі наших предків. Я задумалася. Поговорила з сестрою про ці слова сина, і ми почали збирати речі, якими користувалися у свій час наші бабусі. Почали з ткацького верстату, який і досі працює. До нас звертаються люди, з приводу фотосесій з верстатом».
Наразі вже не перелічити, скільки експонатів у музеї, кожен з яких наповнений власною історією.
«Ось у нас під вишитими рушниками матері знаходяться сімейний іконостас. Кажуть, що ікона з Марією Магдалиною і Святим Миколаєм раритетна. Ткацький верстат, на якому я у дитинстві вчилася ткати одяг. Під ногами – домашні рукотворні килими. Утюги з того часу. В них насипали жар і прасували одяг. Музичні інструменти: 6 гармошок, бандура. Саморобна піч, яку старалися відтворити, так як було у дитинстві, батько сам робив лежанку».
У сінях і степці— старезні жорна, волове ярмо, і ще багато предметів побуту, промислів та ремесел поліського краю, які мали вжиток майже в усіх сферах життєдіяльності в селі.
За задумом Надії створили уособлення батьківської хати: дід та баба, а також немовля в колисці, які ніби оберігають будинок.
