Юлія Демченко шити навчилася ще змалечку – неабиякий хист до цієї справи мала її бабуся, з якою проводила чимало часу. Та й фах собі обрала відповідний – освіту здобула за спеціальністю художник-конструктор (дизайнер), працювала на фабриці одягу в Бердичеві, де обіймала різні посади, пізніше продовжила роботу менеджером з досліджень та розробок у ТОВ «БРАГА-Україна».
Каже, що саме там й отримала досвід у різних напрямках, пов’язаних з швейним виробництвом, який вдало застосувала у творчій діяльності – вже 10 років створює різноманітні вироби: іграшки, ляльки, предмети декору, обереги та ін. Вони яскраві і милі, неповторні, наділені особливою енергетикою й теплотою, що передається від майстрині.
Пані Юлія відверто говорить, що скільки вдалося пошити виробів за ці роки, не рахувала ніколи. Вони успішно знайшли власників у різних куточках України, а ще у Польщі, Туреччині, Румунії, Словаччині, Чилі, Ірландії, Ізраїлі, Німеччині, Америці тощо.
«Люблю все, що створюю своїми руками. Кожна іграшка народжується в моїх руках з позитивними думками, від щирого серця, наповнена любов’ю», – наголошує майстриня.
Пригадує, як пошила першу іграшку. Стимулом до цього був похід з маленькою донькою у магазин, де побачили рожевого равлика, виконаного у стилі ляльки Тільди. На той час нічого про це ще не знала, інформацію шукала в мережі. На жаль, тоді її, а також фахових майстер-класів, було ще не так багато як зараз, тому усі навики здобувала в процесі – на практиці, так би мовити. Так само вже через роки в Україні стало можливим придбати специфічні матеріали (тканини) зі стилізованими принтами.
«Я збирала інформацію по крупинках, дивилася на фото і намагалася пошити схожі іграшки, – додає Юлія. – Фактично перші ідеї для творчості брала з мережі, але навіть у такому випадку мої вироби відрізнялися, було видно індивідуальний почерк. Хто давно за мною слідкує, по іграшці точно може здогадатися, створила її я чи хтось інший. Отож, переглядаючи готові роботи на тематичних сайтах із ляльками Тільда, у певний момент у голову почали приходити власні ідеї та цікаві задумки, які й втілювала. Оскільки я людина творча, то, поглянувши на тканину, одразу можу вигадати нову іграшку чи образ для лялечки. Моє натхнення всюди – донечка, кохання, природа і все навколо, шо спонукає творити. Потрібно просто вміти це помічати. Викрійки останнім часом роблю сама, до того шукала у вільному доступі, та навіть їх доводилося «підганяти під себе», тож вони просто слугували основою. Замовники стають все вибагливішими: можуть прислати просто картинку того, що хотіли б отримати у результаті, а я вже роблю лекала по фото. Вони й дуже часто підкидають нові цікаві ідеї, допомагають мені розвиватись і рухатись вперед. Дякую їм за це. Що стосується іграшок в одязі, то такий розкрій можу робити «вчистову», тобто прямо на тканині. Маю лише кілька базових викрійок, а все інше – це інтуїтивно працює моя фантазія».
Першою Юлія продала іграшку равлика, виконаного в українському стилі. З нього почалася її історія, але тоді навряд чи прогнозувала, як далеко це все зайде. Купив равлика друг і з його легкої подачі пішли наступні замовлення, продажі. Зараз чоловік стоїть на захисті країни. Йому і тисячам тих, хто оберігає мир і спокій українців, стримуючи ворога на сході й півдні, майстриня завдячує можливістю залишатися жити і працювати в Україні.
Власне, іграшки та ведення блогу у соцмережах ще з 2020-го року – основна сфера зайнятості Юлії Демченко, яка мешкає у Гришковецькій громаді на Житомирщині. Її роботи можна переглянути на сторінках у Фейсбуці та Інстаграмі, обрати для себе щось з наявного в асортименті, зробити індивідуальне замовлення.
Крім цього, ще до початку повномасштабної війни брала участь в ярмарку майстрів у Житомирі, а нині долучається до зрізних заходів у громаді. Вироби у патріотичному стилі від майстрині представлені у магазині «Я-Укараїнець», де продаються також вишиванки, вишиті сорочки і сукні, інша національна атрибутика.
Юлія розповідає, що кожна її іграшка має назву і певне призначення. У числі найпопулярніших – «Банна фея», яка тримає у руках коробочку з ватними паличками, «Сончик», що оберігає сон дитини, «Садова фея» із відерцем квітів (висота 68 см – один із найвищих виробів). Напередодні новорічних свят майстриня має гарну традицію шити символів нового року, а деякі замовники навіть збирають такі у колекцію.
Восени особливо користуються попитом текстильні гарбузики від Юлії Демченко – різних кольорів і розмірів, які стануть вдалим доповненням для фотосесії, фотозони, декорування закладу чи створення домашнього затишку. До речі, окреме місце у ТОПі займають кажанчики і текстильні чайнички – витвір мистецтва, деталізований на стільки, що виглядає як справжній. У ньому можна зберігати і подавати солодощі до гарячих напоїв, підходить для різних побутових дрібничок. Словом, застосування кожен обирає сам. Минулого року часто замовляли гномів.
«Становлення мене як майстрині припало на 2014 рік і вже тоді була присутня мілітарі-тематика, кольори нашого прапора прослідковувалися у багатьох виробах. Після 24 лютого 2022-го таких іграшок знову стало трохи більше, – констатує Юлія Демченко. – Сьогодні в нашій країні, напевно, нема родин, близькі чи знайомі яких не на війні. Ми всі молимося за наших захисників і бажаємо, щоб кожен повернувся додому живим і здоровим. Аби допомагати воїнам наближати перемогу, регулярно роблю донати на підтримку ЗСУ, також проводила лотерею, де пропонувала виграти патріотичного зайчика, збираючи кошти на тепловізор, нещодавно мала нагоду долучитися до благодійного аукціону. Повсякчас намагаюся не лишатися осторонь і робити добрі та корисні справи. Коли почалася повномасштабна війна, довго не шила взагалі, а потім на світ з’явилися патріотичні ангелики – «Джавелінки», так їх називаємо між собою. Завжди, як маю можливість, дарую їх захисникам, щоб були маленьким оберегом і нагадували про те, що ми в них віримо, підтримуємо і чекаємо з перемогою. Окремо фінансово підтримую діток, які борються з важкими недугами, бо навіть в умовах війни забувати про них не можна».
За робочими клопотами у майстрині лишаються мрії і плани – освоїти нову для себе техніку «печворк» (клаптикове шиття, текстильна мозаїка), провести ребрендинг, влаштувати або записати майстер-клас, щоб поділитися знаннями і багаторічним досвідом з іншими.
Юлія Демусь
