Житомирянка Вікторія Башинська – одна з учасниць благодійного проєкту «Чашка з малюнком дитини». Це спільна ініціатива РА «АСПЕКТ» та управління сім’ї, молоді та спорту міської ради, яка стартувала восени минулого року і долучитися до неї можуть діти з усієї країни, завантаживши свій малюнок на спеціальний сайт, а далі він буде розміщений на чашці.
Основна мета проєкту – дати можливість юним художникам проявити себе, розкритися і допомогти захисникам: 50 гривень від продажу кожної чашки йдуть на потреби волонтерської майстерні «Свій за Свого», де з 2014 року для військових плетуть маскувальні сітки, кікімори, кавери. Відомо, що у вересні таким чином було зібрано та передано 2100 гривень, у листопаді – 1750, у грудні – 1450, і в січні – вже 550 гривень.
Наразі на сайті вже є 135 чашок із малюнками різної тематики, чотири з яких із творчими роботами 14-річної Вікторії Башинської, але дівчина переконує – будуть ще.
«Я знайома з керівницею управління у справах сім‘ї, молоді та спорту міськради Іриною Ковальчук. Одного разу побачила, що вона поділилась на своїй сторінці у соцмережі інформацією та посиланням на проєкт з чашками. Спершу трохи вагалась, чи варто мені пробувати, але, коли скинула перший малюнок, захопилась. Для чашок я створила лише один малюнок, інший готувала для благодійного аукціону, а два вже були готові. Взагалі мої малюнки різні між собою, – розповідає учениця 9 класу ліцею № 3 Вікторія Башинська. – Навіть не замислювалась над їхніми назвами, але перш за все я намагалася вкласти у них любов та найкращі риси української нації, переосмислити сучасні образи. Зображуючи дівчину з автоматом, янгола з джавеліном, пару військового і його коханої, хотіла уособити мужність українок, адже вони дійсно сильні. Я малюю з дитинства, заняття у художній школі ніколи не відвідувала. Життя подарувало мені чудових людей. Деякі з них були художницями та допомагали розвивати талант. Втім, найбільший внесок зробили моя мама Світлана Башинська та бабуся Валентина Радченко, яким я завдячую своїми досягненнями. Окрім малювання, опановую гру на гітарі, ходжу на стретчинг, займаюсь балетом, але непрофесійно, для себе».
Малювати дівчина почала ще задовго до проєкту з чашками, має безліч робіт – казкових, романтичних або реалістичних. Персональних виставок поки не було, та з радістю готова поділилася своєю творчістю з усіма. Нині усі малюнки вже навіть не поміщаються на стіні її кімнати.
За плечима Вікторії чимало творчих конкурсів, у багатьох з яких займала призові місця, також має 8 дипломів із танцювальних змагань. До війни брала участь у забігах, а після початку повномасштабного вторгнення російських військ долучається до них із благодійною метою. Саме з цього, додає житомирянка, почався її шлях маленького волонтера.
«Мій перший такий досвід – це забіг «Back to school», де збирали кошти на відновлення зруйнованого у березні російською ракетою ліцею № 25 у центрі Житомира. Потім була «Дика гонка», де теж збирали кошти, але вже на автомобіль для військових. Крім цього діти й навіть дорослі допомагали фарбувати три автівки для військовослужбовців на фронт. Влітку я створила картину на аукціон, яку продали за 1200 гривень і кошти пішли на ЗСУ. Нещодавно передала на аукціону ще одну роботу, чекаю на його старт, – продовжує Вікторія Башинська. – Разом із класним керівником Оленою Соботович у ліцеї ми збираємо і передаємо захисниками солодощі, медикаменти, листи і малюнки з побажаннями. Я дякую воїнам за те, що продовжують боронити нашу країну, а ще мега вдячна усім, хто сприяв моєму особистісному і творчому розвитку, завдяки кому я підкорюю нові вершини, йду до своїх цілей – Ірині Яцик, Ірині Ковальчук, Людмилі Олексюк, Юлії Солдатенко, Олені Соботович, Ірині Осецькій».
Юлія Демусь
