Поки триває велика робота з документуванням злочинів, скоєних росіянами в Україні, у якій ми також беремо участь, роковини повномасштабного вторгнення каталізують показові рухи на геополітичній шахівниці.
Складається враження, що наближається вирішальний момент для долі України, можливо навіть кінець війни, адже росія путіна шукає вихід з катастрофи та поразки, а Захід – і це дуже помітно – завершує період нерішучості в Європі та відкриває момент напруги у стосунках з Китаєм.
Дійсно, мир є та повинен бути можливим, але війну неможливо архівувати, як закриту справу, тільки «справедливий» мир може насправді закінчити її. Маємо розуміти, що «справедливий» мир не настане, поки агресор окупує території, і неважливо, скільки референдумів він там провів чи збирається провести.
І ще: поки нам зручно буде «архівувати» війну, якою буде доля українців, які живуть на окупованих територіях?
З 2014-го року Крим знаходиться під російською окупацією – саме таким є визначення Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду для періоду, що почався від анексії, яка відбулася у березні 2014 року. З того часу почалися скрутні часи для всіх тих, хто, наприклад, не відмовився від українського громадянства (припустимо, що вони могли це зробити).
Дискримінація кримських татар має більш ніж достатньо доказів для Прокурора Міжнародного кримінального суду, який під час досудового розслідування знайшов необхідні підстави для відкриття розслідування як щодо воєнних злочинів, так і щодо злочинів проти людяності, оскільки зафіксовані численні випадки переслідування цієї мусульманської меншості.
Ця ситуація підлягає також розгляду і в Європейському суді з прав людини (міждержавна заява), а також у кількох спеціальних процедурах в ООН.
Прийняти сьогодні те, що росія путіна хазяйнує на окупованих територіях означає поставити під жорстокий удар ті групи населення, які як кримські татари, можуть бути, навіть тільки потенційно, в опозиції до окупантів.
Через це, не зважаючи на результат перемовин, потрібно твердо усвідомлювати наслідки «несправедливого» миру, і ця позиція не може не бути перш за все меседжем міжнародних судів, завданням яких є висвітлення ситуації в Криму, демонстрація неприйнятності для світу становища на окупованих росіянами територій.
Питання Криму та кримських татар гостро стоїть вже роками, відтак поступ на рівні судової системи є необхідним, а насправді ми бачимо зворотне – актуальність теми ніби згасає.
Крим є одним з фундаментальних елементів перемовин про мир: якщо за злочини в Криму не буде правосуддя, буде неможливо досягти дійсно справедливого миру на решті територій України.
За боротьбою та жертвами кримських татар повинні послідувати вироки злочинцям – тільки у цьому випадку можливо розпочати перемовний процес, в якого може бути паритетний результат, тобто такий, в якому не буде прогалин безкарності для винних у воєнних злочинах не тільки у Криму, а й по всій країні.
Про авторів
Акілле Кампанья та Олексій Ясюнецький очолюють та координують міжнародну роботу із захисту інтересів українських жертв основних міжнародних злочинів. Акілле – акредитований адвокат при Міжнародному кримінальному суді. Олексій – український адвокат у справах про порушення прав людини та воєнні злочини, має офіс у Житомирі.
