Василь у мирному житті будував куполи над церквами в Броварах, Харкові та Миколаєві. Майстерності роботи з кольоровим металом він вчився в Португалії. Нині ж на Донбасі у складі 95 бригади “мінусує” ворогів – працює водієм мінометного розрахунку.
Історію про бійця житомирської бригади опублікувала пресслужба 95-тки.
“Я прийшов в армію влітку минулого року. Все чекав повістку, а потім вже сам прийшов. Вирішив, що маю тут бути. Відібрали в ДШВ, спочатку готували як штурмовика, але зрештою потрапив в мінометний розрахунок. Мені подобається тут, всі вже стали рідними, як сім’я. Свій підрозділ ні на який інший би не поміняв. З ним хочу й Перемогу зустріти”, – розповідає Василь.
Десантник підвозить снаряди для розрахунку, часто в умовах, коли майже всі ділянки прострілюються.
“Коли звільняли Харківщину минулого року, то я жив за кермом! О 6 ранку був вже в дорозі, а повертався зі «зміни» – опівночі. За день міг 300-400 снарядів відкатати на нуль!”, – згадує події 2022 року військовий.
Зараз інтенсивність бойових дій трохи знизилася, проте для Василя роботи завжди вистачить – він має, не зважаючи на умови, доставити «вантаж» швидко туди, де наші мінометники «мінусують» росіян.
“Працюємо і вдень, і вночі. Затемна водій не може увімкнути фари, щоб так не видати себе. Я орієнтуюсь в лісі дуже добре, тому їжджу без світла взагалі у будь-яку пору – хоч буде густющий туман, наосліп довезу! Можливо, мені допомагають навички мисливця. Думаю, тому мені досить один раз проїхатися ділянкою і я вже знаю її на пам’ять. Орієнтуюсь у темряві легко й швидко можу підвезти поповнення БК чи вивезти пораненого. На жаль, і таке бувало”, – розповідає десантник.
Після перемоги чоловік хоче повернутися до улюбленої роботи.
“Мені байдуже, як ми позбудемося окупантів. Будемо гнати їх в шию, а будуть впиратися, то покладемо всіх тут, хай здобрюють землю. Це вже їм на вибір!”, – каже десантник.
