Серйозні звинувачення щодо насильства всередині військових підрозділів та сумніви у діях правоохоронців під час критичних інцидентів підривають суспільну довіру. Запізніла реакція на тривожні сигнали з полігонів або ситуації, коли поліція не здатна захистити громадян, лише посилюють напругу. Аби зняти частину питань, Державне бюро розслідувань консолідує зусилля для притягнення до відповідальності не лише виконавців, а й керівної ланки.
Директор ДБР Олексій Сухачов прокоментував перебіг розслідувань щодо гучних скандалів, пов’язаних із військовими, територіальними центрами комплектування та роботою патрульної поліції. Як повідомляє агентство “Інтерфакс-Україна”, в ексклюзивному інтерв’ю він розкрив деталі роботи відомства над найбільш чутливими для українців темами.
Розслідування щодо полку Скеля та відповідальність командування
Однією з найгучніших тем залишається ситуація навколо 425-го окремого штурмового полку “Скеля”, де були зафіксовані факти знущань на полігонах. За словами очільника Бюро, офіційної інформації від військового командування чи інших правоохоронних структур не надходило, розслідування розпочалися переважно після скарг потерпілих та публікацій у медіа.
«ДБР – невеликий за чисельністю орган і не завжди може оперативно отримувати весь обсяг інформації з військових частин, якщо немає звернень від потерпілих або військового командування чи інших правоохоронних органів», — пояснив Олексій Сухачов.
Наразі територіальне управління у Полтаві веде п’ять проваджень, ще одне зареєстрував Центральний апарат після резонансного розслідування. Усі ці справи планують об’єднати, щоб дати комплексну правову оцінку діям керівників підрозділу, а не перекладати провину виключно на рядових військовослужбовців. Слідчі також перевірятимуть погрози журналістам з боку представників цього підрозділу.
Питання небойових втрат та медичного контролю мобілізованих залишається системною проблемою для силових структур. Нагадаємо, раніше ми повідомляли про резонансний випадок, коли сталася смерть військовозобов’язаного після мобілізації на Звягельщині, що також викликало питання до якості роботи ВЛК.
Теракт у Києві та дискусія про короткоствольну зброю
Ще одне гостре розслідування стосується дій патрульних поліцейських, які не надали належної допомоги дитині під час квітневого теракту в Голосіївському районі столиці. Зараз призначені експертизи, аби з’ясувати, якою саме інформацією володіли патрульні під час отримання виклику та чи були готові адекватно реагувати.
На тлі цієї трагедії в суспільстві знову загострилася дискусія щодо необхідності легалізації зброї для самозахисту. Очільник ДБР висловив власне бачення цієї проблеми, наголосивши на неготовності системи та громадян до такого кроку.
«На даному етапі наше суспільство не готове до використання зброї. Як контролювати її обіг та використання? Хто може гарантувати об’єктивну оцінку психологічного стану громадянина, який хоче отримати зброю? Тут дуже багато питань без відповідей», — наголосив директор відомства.
Тиск на слідчих та розслідування щодо депутатів
Торкнулися в інтерв’ю і теми політичного втручання в роботу правоохоронців, зокрема ситуації з так званим “Міндічгейтом”, яка стосувалася корупції в енергетиці. Сухачов підтвердив, що провадження було відкрите, але його вже закрили через відсутність складу злочину, причому слідчі допитували його особисто та його дружину.
Щодо загального політичного тиску, директор ДБР зазначив, що на сьогодні понад 50 народних депутатів з різних фракцій фігурують у кримінальних справах, з них троє перебувають під вартою. При цьому він запевнив, що жодних “прохань” чи вказівок щодо гальмування справ ані від парламентарів, ані від Офісу Президента слідчі не отримують.
