40-річний Сергій на війні ще з 2014 року. Військовий вражений силою духу та мужністю побратимів. У його підрозділі є бійці з протезами та навіть клапанами в серці. Він і сам у березні отримав серйозне поранення, але і це його не зупинило, а навпаки відкрило новий талант.
Про це пише 30-окрема механізована бригада ім. Костянтина Острозького
Сергій має Позивний “Фастів”. Ще у 2014 році хотів знайти земляків з Фастова у батальйоні.
“Фастів» з Фастова. Це не тавтологія, це – позивний, який сорокарічний Сергій отримав від побратимів в 2014-му році через своє бажання знайти земляків у батальйоні. Від початку російсько-української війни до 2017-го року чоловік захищав державу у складі батальйону «Айдар». Опісля і до сьогодні – у 30 ОМБр”.
У березні Сергій отримав поранення. Військовий не відчував болю чи страху, його завдання було виконати команду.
“Під час вибуху думав як не підвести мою групу. Не відчував ні болю, ні страху, адже на перший план ставив виконання завдання. Я сам собі наклав турнікет. Казав: «Хлопці, залиште мене тут. Я сильний, впораюся. Не можна провалити операцію навіть ціною мого життя», – згадує військовий.
Навіть, після поранення, він знайшов спосіб повернутися до побратимів.
“Постійно тренуюся, хочу повернутися до строю. ВЛК ледве пройшов. Все ж, знайшли статтю за якою я зможу далі боронити державу і ділитися 8-річним досвідом у війську” – розповідає захисник.
Чоловік каже, що в 30 ОМБр його родина.
“Моя «30-ка», я без неї ніяк. Колектив став другою родиною. Дуже переживаю за них, за кожного. Навіть не уявляю як вони без мене сьогодні на фронті. Відчуваю серцем, як мій підрозділ відбиває атаку чи приймає бій”, – розповідає Сергій.
Серйозне поранення не зламало волю чоловіка. Він надихнувся людьми які воюють з протезами кінцівок, очей, клапанами в серці, мають в собі потужну силу волі, борються не за себе, борються з країну і скупі рядки про перемогу України в підручниках з новітньої історії.
“Після поранення відкрив у собі талант кулінара. Сьогодні частую побратимів своїми шедеврами. Виявляється, я досить смачно готую. Спробуєте?, – згадує військовий.
Воїн має восьмирічну донечку з якою не має можливості бачитися. Каже, що дуже сумує за маленькою красунею яка знає, що тато військовий і наразі боронить Україну. Чоловік був нагороджений орденом «За мужність» який, до речі, присвятив крихітці-доні.
“ Дитиною був в Криму. Хочу в Ялту. Маю ставати на ноги щоб воювати. Переможемо і відвезу донечку в наш Крим. Український Крим”,- ділиться планами чоловік.
