Home Війна Конюшинка: на Житомирщині волонтери плетуть унікальні маскувальні сітки для військових

Конюшинка: на Житомирщині волонтери плетуть унікальні маскувальні сітки для військових

437

Жінки з Озерного вже 8 місяців плетуть маскувальні сітки за авторською технологією. Вони легкі та не промокають. Замовлення у волонтерок дуже багато. Сітки плетуть з матеріалу спанбонд.

Про це пише онлайн-видання ZHYTOMYR.org:

“Це екологічно чиста тканина. Вона дихає, не намокає. І вона не назбирує світла, тобто вночі сітки не можна зафіксувати.Сітка дуже легка. Раніше плели з ганчірок. То ту сітку, кажуть, треба було вдвох-втрьох підіймати. А ця сітка важить півкілограма”,– розповідають волонтери.

Жінки з перших днів війни не могли просто сидіти та чекати. Вони думали, як допомогти хлопцям. 

Небайдужі жительки смт. Озерне об’єдналися, адже подумали, чим можуть допомогти армії. І взялися плести сітки. Паралельно займаються й іншою допомогою – передають на фронт продукти, необхідні речі тощо, збирають речі для шпиталю. Але основною діяльністю стало плетіння сіток. Тим паче, що це дуже необхідно нашим захисникам. Зараз потрібні сітки в осінніх кольорах. Незабаром зима, тож уже виготовляють білі сітки”, – пише видання.

Волонтери плетуть сітки за своїм власним методом. Навіть придумали йому свою оригінальну назву.

Є у цих чарівних жінок і ще одна унікальність – власний метод заплітання сітки. Він має назву “конюшинка”. Кажуть, в Інтернеті є 8 методів заплітання сіток, і серед них нема жодного такого, як у них. Таким способом плести вдається швидко, а сама сітка виходить густою. Ведуть і спеціальний щоденник, де фіксують свою роботу. Так, за 8 місяців уже мають 15 000 кв. м. сплетених сіток. Сітки окроплюють святою водою. Розповідають випадки, коли ці сітки, сплетені з любов’ю та молитвою, рятували життя захисників”, – пише видання.

Основу колективу складають 12 осіб. До них долучають й інші жительки, наприклад, вчителі, вихователі садочка. Зокрема, допомагають бабусі, яким уже за 80. Раніше, коли заплітали сітки тканиною, бабусі їздили до Житомира і в секонд-хендах купували одяг, різали й порізані шматочки приносили до волонтерського центру. Навіть фарбували зеленкою простирадла.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here