Home Війна У немає часу на якісь там емоції: лікарка 30 бригади

У немає часу на якісь там емоції: лікарка 30 бригади

226

Юлія – лікарка одного з батальйонів 30 бригади ім. князя К. Острозького. Жінка у війську вже вдруге. Як й у 2014-му вона залишила посаду столичного медика швидкої допомоги заради того, щоб рятувати бійців на передовій.  

Відео про це опублікувала 30 окрема механізована бригада ім. князя Констянтина Острозького.

Я не воюю, а надаю допомогу. Служу вдруге перший раз добровільно мобілізувалася ще у 2014  тільки в іншу бригаду. І після цього, думала, що в збройні сили не повернуся. Проте згодом знову захотіла допомагати, тим паче вже знаю, як це робити й вирішила піти на контракт. І вже понад два роки служу саме тут, на цій посаді й в тій бригаді. У 2015 році був випадок, коли було пряме попадання в бліндаж то в мене було таке бойове хрещення.  Тоді було складніше ніж зараз і транспорту не було. У мене немає змоги на якісь там емоції маю бути постійно зібрана. Всі свої переживання та думки відкладати на потім, адже під час роботи лише робота. І нас тут  хлопці розраховують лише на нас і всі емоції треба відкладати.

Під час транспортування хлопців втішаю та жартую. Ніколи не кажу про масштаби травмувань. Якщо серйозне поранення їм трішки не договорюю адже вони і так в стресі. Різні травми у військових бувають: міно-вибухові  чи осколкові поранення, ампутації, черепно-мозкові травми.  Це моє покликання надавати допомогу людям. Я розумію що тут мало лікарів, а багато поранених та військовослужбовців, які залишили свої сім’ї. Тут стою за нашу рідну землю, якби не віна то і я була б дома”, – каже лікарка Юлія.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here