Відпустки для військових під час воєнного стану регулюються Законом “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Із прийняттям законопроєкту №9342 тривалість відпустки військовослужбовців зросла, – інформує УП.
Види відпусток для кадрових та мобілізованих військових:
- Основна відпустка – не більше 30 днів на рік. Вона надається частинами – не більше 15 днів за один раз.
- Відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин – не більше 10 днів.
- Відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами.
- Відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У разі потреби домашнього догляду – не більш як до досягнення нею шестирічного віку. Якщо обоє батьків є військовослужбовцями, така відпустка надається одному із них за їхнім рішенням.
- Відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) за висновком військово-лікарської комісії зі збереженням грошового забезпечення. Тривалість такої відпустки – від одного до чотирьох місяців (крім винятків). Лікування за кордоном не може перевищувати 12 місяців підряд.
Відпустки для інших категорій військових:
- Військовослужбовці строкової служби – 30 днів (не більше 15 днів за один раз).
- Курсанти (слухачі) вищих військових навчальних закладів – канікулярна відпустка: зимова – не довше 10 днів, літня – не довше 20 днів.
Використаний на дорогу час не враховується у тривалість відпустки. Він рахується окремо й не може перевищувати дві доби в одну сторону.
Як військовому отримати відпустку
Покрокова процедура:
- військовослужбовець подає командиру підрозділу рапорт про надання відпустки;
- рапорт, підписаний командиром підрозділу, подається командиру військової частини через штаб;
- видається наказ командиру військової частини про надання щорічних основних відпусток. Це відбувається не пізніше ніж за два тижні до встановленого строку графіком відпусток.
Військовому, який відправляється у відпустку, видають відпускний квиток.
Коли він дістається місця, де збирається її провести, боєць має стати на облік. Після закінчення – знатися з нього.
Компенсація за невикористані дні відпустки військових
Згідно з 14 статтею пункту 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, грошова компенсація виплачується у рік звільнення за невикористані дні:
- щорічної основної відпустки;
- додаткової відпустки;
- додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
- спеціальної додаткової відпустки для учасників бойових дій тривалістю 14 днів, передбаченої статтею 16-2 Закону України “Про відпустки”.
Винятком є військовослужбовці строкової служби – їм компенсація не передбачена.
Водночас грошові виплати за невикористані дні відпустки під час особливого стану регулює частина 20 статті 10-1 цього ж закону.
Компенсація передбачається мобілізованим військовим, які звільняються або демобілізуються.
Якщо військового звільнили або демобілізували до завершення року, а він вже використав усі дні відпустки – з його зарплати вираховують суму за ту частину року, яку він не відпрацював.
Згідно зі статтею 22, у разі загибелі або смерті військового, компенсація за невикористані дні відпустки виплачується членам його сім’ї. Якщо їх немає, відшкодування зараховується до спадщини.
Як військовому під час відпустки виїхати за кордон
В українському законодавстві немає прямого дозволу виїжджати військовим за кордон під час відпустки. Однак за повідомленнями від Міноборони, таке рішення ухвалюється в індивідуальному порядку.
“Коли військовий подає рапорт командуванню на відпустку, потрібно вказати та підтвердити, що в нього є обґрунтовані причини виїзду за кордон.
Наприклад, якщо його дружина і діти в іншій країні. Тоді військовий має подати свідоцтва про шлюб та народження дитини, а також документи, які доводять перебування родини за кордоном. На підставі них командир військової частини приймає рішення, чи дозволити таку відпустку”, – кажуть фахівці.
Це рішення мають закріпити у відповідному наказі.
Також можна використовувати відпускний квиток, де вказаний термін відпустки з дозволом на виїзд.
Водночас юристи попереджають: це не є беззаперечною гарантією, що Державна прикордонна служба дозволить військовослужбовцю виїхати за кордон.
Наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №8090 від 30 вересня 2022 року. Він пропонує юридично закріпити дозвіл на виїзд за кордон військовослужбовцям, які “протягом не менше ніж 90 днів безпосередньо брали участь у заходах забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави”. Метою такого виїзду має бути відвідування родичів.
Командування відмовляє у відпустці: що робити?
У такому випадку військовослужбовцю варто подавати рапорт у двох примірниках. На одному з них мають бути вказані номер, дата і підпис того, хто прийняв цей рапорт – командира або начальника.
Якщо командування відмовляє у відпустці, важливо отримати письмову відмову. У ній має бути обґрунтування відповідного рішення.
Якщо ж відмови немає, можна оскаржувати бездіяльність командування.
У разі затягування із розглядом рапорту військовослужбовець може оскаржити такікомандування шляхом подачі скарг до вищого військового керівництва.
Порядок оскарження вставлений Дисциплінарним статутом ЗСУ. Військові мають право написати скаргу у разі:
- прийняття незаконних рішень;
- дій або бездіяльності командирів чи інших військовослужбовців;
- порушення прав, законних інтересів та свобод;
- незаконного покладення обов’язків;
- незаконного притягнення до відповідальності.
У такому випадку оскарження подається до:
- посадових осіб;
- органів військового управління;
- органів управління Служби правопорядку;
- органів, які проводять досудове слідство;
- інших державних органів.
Скарга з інших питань подається безпосередньо командиру тієї людини, дії якої військовий оскаржує.
Військовослужбовці, які подали скаргу, мають право:
- особисто викласти свої аргументи людині, яка її перевіряє;
- вимагати залучити до розгляду свідків;
- подати додаткові матеріали, що стосуються справи;
- бути присутнім під час розгляду скарги;
- отримати письмову відповідь про результати розгляду скарги;
- ознайомитися з матеріалами перевірки скарги;
- оскаржити прийняте рішення в суді;
- вимагати відшкодування завданих збитків.
“Під час подачі заяви чи скарги, військовослужбовцю варто зробити копію, щоб на ній поставили відмітку про отримання з реєстраційним номером та датою. У випадку відмови в реєстрації заяви чи скарги, військовослужбовець може направити документи поштою з описом вкладення або через адвоката, попередньо уклавши договір про надання правничої допомоги”, – радять юристи.
Також дисциплінарний статут ЗСУ передбачає, що ніхто не може бути скривджений на службі чи притягнутий до відповідальності за те, що він подав пропозицію, заяву чи скаргу.
Водночас подання скарги не звільняє військового від виконання своїх обов’язків та наказів командира.
Подавати скаргу заборонено під час:
- бойового чергування;
- перебування у строю;
- варти;
- добового наряду;
- занять.
Читайте також: Зеленський підписав закон про повернення 30-100 тис. військовим.
