Військові з 95-тки часто переїжджають з одного місця на інше. Вони ночують не завжди у теплій в хаті, а в наметах чи окопах. Проте від звуків їхньої зброї здригається небо. Зараз наші хлопці звільняють території Луганщини.

Про це пише 95 окрема Десантно-штурмова бригада:

Один із артилерійських підрозділів житомирських десантників показав їх тимчасовий дім. Це двір із напівзруйнованою хатою на околиці малесенького села, що на Луганщині.

Отут ми й живемо”, – говорить головний сержант артилерійської батареї Олександр.

Хата довго пустувала, а ми її трохи привели до ладу. Проте довго тут не затримаємося. Напевно, коли ви про нас напишете, ми будемо вже в іншому місці. Де тільки не жили – і в землянках чи просто в нашому КрАЗі, а коли не має де, то завжди можна дістати звичайний намет”, – додає військовий.

У хаті тепло, хлопці варять борщ. Тишу перериває команда від командира “Працюємо”.

…“Прийняв!”, – командир гармати стоїть посеред поля і робить записи в блокнот. Поряд приводять в бойове положення гаубицю Д-30.

Чоботи часто грузнуть у розмитому ґрунті. Буквально з-під землі, зі схрону дістають снаряди. Заряджають, декілька секунд навідник застигає, дивлячись в панораму (приціл гаубиці), потім робить півкроку назад і простір буквально розриває вибух. За нею ще одна гаубиця випускає снаряд, потім ще один…

Усе відбувалося занадто швидко. Чоловіки швидко йдуть до тимчасового дому. Хлопці звикли до таких умов роботи й твердо вірять у Перемогу.

Отака у нас робота – брудна, важка і весь час в очікуванні. Постійно з переїздами. Тільки облаштувався, а вже знову треба переїжджати. Тому деякі наші хлопці завжди в наметі сплять, навіть коли є можливість у теплій хаті ночувати. А все для того, щоб не звикати до тепла, бо завтра знову десь у полі в землянці поселимося”, – говорить головний сержант батареї.

Деякі хлопці відпочивають у літній кухні, де давно вже немає ні вікон, ні дверей.

Кажуть, що цілу колону російських танків “розібрали”. Скільки було танків? А біс його знає! – сміх Володимира підхоплюють інші. – Біда артилеристів у тому, що ми не бачимо одразу результати своєї роботи. Снаряд вилетів десь за пагорб, а куди влучив – не видно. Потім тільки наша піхота скидає нам відео з дрона як танки російські горять чи фото розбомбленої позиції ворога. Також зі спостережних постів нам ще повідомляють про результат. Звичайно чекаємо такі повідомлення, хочемо побачити як же ми відпрацювали”.

ЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here