Російські військові із сіл Народицької громади вивозили все: телевізори, м’ясорубки, навіть дрова забирали – прямо в танки вантажили.
У Народицькій громаді на Житомирщині було захоплено сім сіл. Першими днями повномасштабного вторгнення окопували Грезлю та Давидки.
Саме у селі Грезля російські окупанти грабували домівки та засмітили все село. Коли ж випадково знайшли самогон, то творили, що хотіли – так розповідають місцеві-очевидці. Орки стріляли в один одного та ламали танками паркани місцевим. Тут місцеві жили понад місяць без світла та кожен день у вікно бачили збройних загарбників.
Секретар Народицької громади Олег Ярмолюк розповів, що багато людей евакуювалися, залишилися ті, хто мав господарство:
«У нашій громаді було захоплено сім населених пунктів. У перші години вторгнення путінських військ окупанти захопили три села: Радча, Нова Радча та Стара Радча. Першими днями війни то Грезлю та Давидки. На даний час залишилося сім осіб, за два дні до відходу їхніх військ проживало 13 . Люди не витримали, що немає електричного світла та присутність озброєних людей».
Жителька села Грезля Галина прожила в окупації понад місяць, бачила все – як грабували, смітили, пиячили, та навіть як підкладали 40 мін під асфальт.
«Я плачу кожен день, і плакала, і Богу молилася. То не люди! Було дуже важко, як, вони приїхали, і страшно. Люди повиїжджали, в кого не було нічого. А у мене корова та порося, кури, 8 котиків, 2 собаки. Діду нога боліла, адже ми хотіли 24-го їхати в лікарню.
Спочатку приїхало 10 танків. Може, в перший день чи в другий, а вже на третій день ідуть 4 людини з автоматами. Знову йдуть з пивом чи вином.
Двері у перші дні з магазину відкрили й вибили вікна. Залізли і грабували, забирали, все що хотіли. На третій день приїхали танком вже і все награбоване забрали і поїхали. А потім 5-6 танків вже приїхали сюди.
Сидимо ми разом з дідом, коли щось стукає. Ну вони і виходять з кухні».
До Галини орки заходили не один раз, вперше зайшли в кухню, бо думали, що тут ніхто не живе.
«Я в них запитала, чому вони прийшли до мене, а вони відповіли, що, ніби, думали, що тут порожня хата. Навіть запитали дозволу, щоб зайти. Вони і зайшли, поки пішла на кухню, то бачу і мобільний, який лежав на столі, забрали».
Найстрашніше для Галини було те, як вони пиячили, адже боялася, що її можуть вбити чи поранити. Жили вони в центрі. Сусідній будинок грабували тиждень, а все, що знайшли, вантажили прямо в танк.
«Вони ночували у центрі в хатах. А потім почали їздити і грабувати. Танкіст каже: “Я тут старший — танкіст! Але мене піхота не слухає, грабують хати тільки там, де не живуть люди”.
Танк під’їхав ящики витягли і туди все – телевізори, ну все що їм треба, м’ясорубки, навіть дрова забирали і прямо в танк. Кожен день приїжджали. Були в сусідньому селі – в Давидках. Був такий причеп великий, прикріпили до танка і повезли.
Як грабували та знайшли самогон, то було страшно. Були п’яні, й їхали в плоти тими танками і стріляли і на своїх, і туди. Був дурдом.
Були і розтяжки та міни. Такий приїхав транспорт порив асфальт, і поклали міни під нього – 40 мін. Вони поїхали і два дні було тихо. От вони поїхали. Потім зайшли наші вже легше стало», – згадує жителька села Грезля.
Олег Ярмолюк розповідає, що в хаті перевернули буквально все:
«Житлове приміщення, в якому збройні сили російської федерації проводили обшук. Чи може мародерствували? Думаю, більш за все, що так. Що ці не люди зробили в кімнатах, де проживали люди з дітьми, – нема з слів».
Окупанти підірвали міст, коли втікали, щоб ЗСУ їх не догнали. Навколо мінували все.
«На о крайні села на дорозі, яка в сторону Радчі підірвали міст, після того, як перейшла їхня техніка та солдати. Під час відступу, з метою того, щоб наші не змогли проїхати. Територія цих лісів була замінована, після себе вони коли відходили мінували дорогу. У селі Давидки і Грезля загиблих немає. По Радчі було вбито двох цивільних людей», – розповів керівник громади.
Загарбники залишили після себе в селі Грезля сміттєвий слід і показали, що їхня армія вміє лише грабувати, смітити та вбивати мирних, які навіть зброю в руках ніколи не тримали.
