Головна Здоров'я Від укусу кліща заразився недугою: на Житомирщині зафіксовано перший випадок хвороби Лайма

Від укусу кліща заразився недугою: на Житомирщині зафіксовано перший випадок хвороби Лайма

332
0

У Романівській громаді цьогоріч лікарі вперше діагностували хворобу Лайма у місцевого жителя. Як відомо, ця страшна інфекційна недуга передається від кліща.

Про це пише Твій Романів в посиланні на Романівську філію ДУ «Житомирського обласного центру та профілактики захворювань МОЗ України».

«У Романівській громаді зафіксовано перший випадок захворювання на хворобу Лайма. Захворів чоловік, що перебував на території громади», – пише видання. 

Довідково. Більшість випадків хвороби Лайма (інфекцію переносять кліщі) фіксують із травня до листопада. Це період найвищої активності іксодовихкліщів. Лише третина хворих може пригадати епізод укусу кліща.  Інкубаційний період становить від 1 до 45 днів (7–14 у середньому). Сприйнятливість людей до захворювання висока. Ймовірність укусу кліща і зараження хворобою Лайма найвища серед людей, які багато часу перебувають на відкритому повітрі, особливо у лісах, лісопарках тощо. Від хворого до здорової людини збудник не передається.

Хвороба Лайма може мати кілька стадій:

  • ранню локалізовану;
  • ранню дисеміновану;
  • пізню хронічну.

Рання локалізована стадія виникає через 1–30 днів (у середньому — через 7) після укусу кліща. Найчастіше у паховій чи підколінній ділянці виникає так звана ізольована мігруюча еритема. У третині випадків вона не розвивається, що значно ускладнює вчасні діагностику та лікування.

На місці укусу кліща виникає червона папула з чіткими краями. Згодом зона гіперемії розширюється, а центр — блідне. У деяких випадках еритема, що зазвичай безболісна і не свербить, може бути суцільним червоним тлом.

Без лікування мігруюча еритема зберігається 2–3 тижні. У третини людей недуга завершується на цьому етапі. В інших — переходить у ранню дисеміновану стадію.

Рання дисемінована стадія виникає через 3–10 тижнів після укусу кліща і є результатом гематогенного розповсюдження збудника. На цій стадії з’являються:

  • шкірні доброякісні лімфоцитоми, множинні мігруючі еритеми;
  • запаморочення, краніальні невропатії, зокрема параліч Белла, менінгізм та менінгіт;
  • кістково-м’язові артралгії та міальгії;
  • серцево-судинні блокади.

Клінічні прояви зникають самостійно.

Пізня, або хронічна, хвороба Лайма виникає через місяці або й роки після зараження. У цьому випадку з’являються неврологічні та ревматологічні прояви з переважним ураженням кістково-м’язової системи (артрити) чи нервової (нейробореліоз, хронічний атрофічний акродерматит).

Імунітет після перенесеного Лайм-бореліозу нестерильний, можлива реінфекція із повторним розвитком захворювання.

Щеплення від Лайм-бореліозу не існує.

ЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here