У відповідь на виклики, які виникли у зв’язку з пандемією Covid-19, у 2021 році у Семенівській громаді на Житомирщині з’явилася нова ініціатива – “Швейна майстерня”. Її основна місія полягала у виготовленні понад 1000 багаторазових масок, які були розподілені майже серед усіх дорослих мешканців громади.
Однак ця ініціатива виявилася далекою від простої виробничої діяльності. “Швейна майстерня” стала місцем, де жінки мали можливість не лише виготовляти маски, а й вдосконалювати свої навички. Майстер-класи з шиття почали проводити для всіх бажаючих. Навчали крою та шиттю пледів для дітей та дорослих, екологічних сумок із логотипом майстерні, та іншим корисним речам.
Ця ініціатива стала не лише важливим етапом у протидії пандемії, а й справжнім центром навчання та розвитку для всіх охочих навчитися новим швейним навичкам у складні часи розповідає Наталія Семенюк.
“Волонтерський рух у нас зародився досить давно, і він різноманітний, з різними напрямами. Можливо, найцікавішим серед них є “Жіночий рух”, який об’єднав навколо себе активних жінок, що вміють шити. Це розпочалося ще під час пандемії, коли з’явилася потреба у масках, а масок не вистачало. Ми вирішили виготовляти їх власноруч, оскільки маємо певні навички. Закупили тканину, знайшли вдома і забезпечили масками всю нашу громаду. Під час повномасштабного вторгнення цей рух, звичайно ж, посилився у різних напрямах. Але завдяки підтримці різних фондів він залишився і дозволив нам виготовляти різні речі”, – розповідає голова Семенівської територіальної громади, Наталія Семенюк.
Волонтерка Тетяна каже, що з повномастпбної війни, команда волонтерів успішно зшила 27 дорослих пледів, 43 дитячі ковдри, 45 екологічних сумок, 12 комплектів постільної білизни та 12 пуфів. Кожен предмет мав свою ціль – надати тепло та затишок тим, хто опинився у складній ситуації через воєнні дії.
“Коли настала війна і до нашої громади прибули вимушено переміщені особи. Спочатку ми допомагали їм, знімаючи негативний психоемоційний стрес. Щотижня ми збиралися з ними та проводили групи у форматі взаємодопомоги та взаємопідтримки. Запрошували фахівців-психологів, які працювали з ними. І через декілька місяців, коли ми помітили, що у людей спадає перший стрес та негативні емоції, ми почали розглядати, що робити далі. Цим людям потрібно було інтегруватися в нову громаду, соціалізуватися і вчитися жити по-новому. І тоді ми запитали у жінок і чоловіків, що вони хочуть робити. Цікаво, що вони самі запропонували пошити. Тоді ми звернулися до українського жіночого фонду, який знову ж таки нас підтримав, подали заявку на проект, докупили швейні машинки та закупили тканини. Знову ж таки запросили фахівців-швачок, які навчили їх шити різні речі. Це перш за все були дитячі пледики для підлітків окремо, для дорослих окремо, екоторбинки із емблемою швейної майстерні Семенівської громади. Протягом осені і частини літа ми шили пледи для дітей, адже у нашому місті зосереджено багато сімей з дітьми, які прибули евакуйованими поїздами з Донеччини. Забезпечили всіх дітей пледами і ковдрами, а потім дівчата запропонували пошити постіль. Сьогодні ми пошиваємо постіль і хочу сказати, що це вже “вища ліга”, оскільки вони досить конкурентні, аккуратно оформлені й можна їх продавати. Але це вже наша майстерність, майстерність наших жінок, але ми, звичайно, працюємо за кошти фондів і донорів. Це гуманітарна місія, і всі вироби, які ми сьогодні шиємо, безкоштовно розподіляються перш за все серед внутрішньо переміщених осіб і місцевих сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах”, – каже завідувачка центру надання соціальних послуг Семенівської сільської ради, Тетяна Носова.
Підписуйтесь на «Перший Житомирський» у соцмережах:
Telegram
Facebook
Instagram
YouTube
TikTok