Соковита, хрустка, багата на вітаміни та мікроелементи. Це все про моркву, коренеплоди якої ми звикли вживати у їжу – додавати у супи, салати, консервацію і навіть десерти (торти і тістечка), мармелад, варення. Особливо поживним вважають морквяний сік. До речі, приготовлена морква корисніша за сиру. Моркву, крім кулінарії, використовують в медицині і косметології.
Відомо, що морква, яку ми вирощуємо на присадибних ділянках, є нащадком дикої, коріння якої тонке, гірке і має фіолетове забарвлення, тож у давнину використовували лише зелень (стебло) такої моркви й насіння. Одними з перших їсти коріння моркви (білого кольору) почали греки, але вона все ще була гіркою, тож слугувала замінником редьки. Так звана солодка морква відома з часів римської добри. Тоді її називали пастернаком, все через однаковий колір із ним. Так їх плутали аж до Середньовіччя.
З V сторіччя відома морква помаранчевого кольору. У VIII або ж IX сторіччі в Арабському халіфаті, під владою якого опинилися величезні території від Атлантичного Океану до кордонів Індії, з’явилася червона морква – як результат схрещування. У Візантії вирощували і червону, і жовту моркву. В XII сторіччі червона морква з’явилася в Італії, звідти потрапила до Франції, Німеччини, Польщі, згодом до Англії.
На сьогодні відомо десятки сортів та гібридів моркви, які відрізняються смаковими якостями, формою та кольором, його насиченістю. Є більш солодкі чи врожайніші сорти або ж такі, сіяти які можна на зиму. Господині ж обирають сорти моркви, яка краще зберігається з осені до весни, адаптована до кліматичних умов у певному регіоні, менше вражається шкідниками.
Читайте також: Красиві й корисні: осінь – пора гарбузових страв. ФОТО
На світлинах, представлених у цій публікації, можна побачити цьогорічний урожай моркви в одному з приватних домогосподарств Житомирщини. Традиційно коренеплоди збирають у жовтні – до перших заморозків. Їх викопують, чистять, сортують, складають і відправляють зберігатися у погріб. До речі, морква виросла доволі гарна, вага деяких досягає 250-300 г. Жодного додаткового обробітку і внесення добрив господарі не проводили: після посіву і сходження рослини прорідили, кілька разів видаляли бур’яни, вологу морква отримувала виключно від природніх опадів.
Морква – дворічна рослина. У перший рік з насіння формується коренеплід, а наступного її можна висаджувати на насіння. Із пагонів формуються суцвіття, які квітують білим кольором, дозрівають. Насіння моркви досить дрібне – в чайній ложці може бути до двох тисяч насінин. На фото можна побачити увесь шлях моркви: від цвіту, насіння до сходження і збору.
Юлія Демусь
