Home Люди 11-річна Вікторія Борецька з Житомира читає 323 слова за хвилину, малює і...

11-річна Вікторія Борецька з Житомира читає 323 слова за хвилину, малює і пише оповідання. ФОТО

951

Житомирянка Вікторія Борецька навчається у 6 класі ліцею № 27. Три роки поспіль вона стає абсолютною чемпіонкою зі швидкочитання, незмінно  демонструючи найвищий результат з-поміж усіх вікових категорій. Зокрема, у 9 років читала 235 слів за хвилину, у 10 – 273, а в 11 років  – вже 323 слова.  До слова,  2022-му році найближчими до неї були  показники інших учасників  –  198 та  177 слів/хв.

Рідні кажуть, що до таких змагань дівчинка не готувалася жодного разу. Читати вона любить з дитинства. 

Нині, окрім шкільної програми, цікавиться творчістю вітчизняних та зарубіжних письменників. Вдома родина має власну бібліотеку, додатково купують книги для Вікторії, а також вона дуже часто відвідує бібліотеку в своєму мікрорайоні. За вечір з легкістю може  “проковтнути”  видання на 150 сторінок, а потім ще й переказати зміст прочитаного бабусі.

Їй гарно даються усі шкільні предмети, відзначена похвальними листами, має хист до іноземних мов – опановує англійську й потрохи береться за польську. Крім цього, Вікторія також  малює, ліпить, займається танцями, йогою, влітку надає перевагу активному відпочинку, любить прогулянки та ігри  на природі, помічаючи кожну, на перший погляд, дрібничку та звук. Знає багато скоромовок на різні теми. Коли приходить натхнення, зачиняється у своїй кімнаті і пробує писати власну прозу.

Нещодавно стала однією з переможниць Літературного конкурсу «Відсіч/Діти.Дія друга», який проходив  у рамках  Літературного марафону «Війна росії проти України. Відсіч.»: здобула І місце в номінації “Оповідання”.

“Коли Вікторія ще була немовлям, ми їй читали різні дитячі книжки, казки,  вона цікавилася,  розглядала ілюстрації. До 3 років поступово опанувала всю абетку, вивчила букви і у 4 роки вже потрохи читала, – згадує бабуся житомирянки  Ольга Борецька. – Ми нічого не нав’язували, все проходило виключно в ігровій формі. Перед школою вільно читала. Треба віддати належне першій вчительці Вікторії Тетяні Циганюк, а також нинішній вчительці української мови і літератури – Галині Хоменко , які зуміли знайти підхід до дитини, аби вона не втратила інтерес до читання, а навпаки – розвинула свої навики, розширила тематику й жанри, звернула увагу на нових авторів. Вікторія любить читати, її захоплює процес. Про перший конкурс з швидкочитання дізналися випадково буквально за день до його завершення. Вирішили спробувати, пішли у бібліотеку, Вікторія прочитала уривок і тоді виявилося, що вона показала найкращий результат. Наступного року ми пішли ще раз – і знову перемога. У 2022  році, щоправда, перед конкурсом  вдома самостійно перевіряли як змінилася ситуація за рік, але жодних тренувань чи підготовки не було. Вікторія – різностороння особистість, у неї чимало захоплень та вподобань. Два роки тому стала  лауреатом  Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей», де представила свою роботу «Протидія Covid-19 на робочому місці та у побуті». Була відзначена у конкурсі малюнків патріотичних смайликів, має інші нагороди та відзнаки”.

Вікторія росте у родині медиків, але сама поки не визначилася з майбутньою професією. Свого часу, згадує бабуся, внучка казала, що хоче бути і  прокурором, і  лікарем або вчителем, і навіть як Леся Українка – на стільки сильно вразила її творчість талановитої землячки. Із остаточним вибором дівчинка визначиться самостійно, коли трохи підросте, а поки ж рідні лише підтримують усі її починання.

З початку повномасштабної війни разом із мамою Вікторія була змушена виїхати за кордон. Спершу жили разом з іншими біженцями у  тимчасовому пункті в Польщі, а далі їх прийняла родина житомирянки Наталії, яка переїхала 20 років тому до Португалії. Іноземці займалися волонтерською діяльністю, у тому числі допомагали гуманітарними вантажами військовим та цивільним із Житомира. Вікторія теж долучалася – виготовляла у кожну посилку патріотичних янголів-оберегів, а ще брала участь в акціях на підтримку України, відвідувала місцеві храми і молилася за мир на рідній землі.

Кілька місяців школярці  доводилося здобувати освіту одночасно в двох   закладах, але після повернення додому  продовжує дистанційне навчання у ліцеї.

Юлія Демусь

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here