Home Місто Десантники 95 бригади та їх рідні подякували волонтерам з Монреалю за допомогу....

Десантники 95 бригади та їх рідні подякували волонтерам з Монреалю за допомогу. ФОТО

Медикаменти, спальники, форму та берци вже більше року в Україну надсилають закордонні волонтери із Канади. Спеціальний комітет допомоги Україні в Монреалі офіційно існує з березня 2014 року, але до цього там активно залучали ресурси для підтримки активістів Майдану.

Житомирянка Олена Ємченко в Канаді живе з 2004 року. Їх, як і тисячам наших співвітчизників, що через різні обставини свого часу залишили рідні домівки, нинішні події на Сході України дуже болять. Аби хоч якось вплинути на ситуацію, такі люди знаходять себе у волонтерській діяльності. Світлана – член комітету допомоги України і відповідно курує Житомирську область, з якої у зоні АТО бойові завдання виконує три бригади. Жінка на кілька тижнів приїхала в Україну у відпустку, але навіть цей час витрачає на зустрічі із військовими та волонтерами, спілкується з ними, передає подарунки.

Родину Світлани добре знає мешканка села Висока Піч Лілія Куприненко. Каже, що ті забезпечені, але дуже достойні та патріотичні люди, тому й доньку виростили небайдужою до чужого горя. Протягом останніх місяців жінки спілкувалися у соціальній мережі, узгоджували список потреб наших хлопців на передовій.

"Я не волонтер, я  – мама, – посміхається Лілія Іванівна. – Щомісяця ми отримували з Монреалю посилки по 20-25 кілограм. Там було все, що просили бійці. Це насправді колосальна підтримка і для військових, і для рідних, бо ми всі бачимо і відчуваємо цю турботу. Потім посилки я відправляла безпосередньо в зону АТО, де увесь цей час був мій син та його бойові побратими з 95 бригади. Світлана також передавала речі для 30 бригади і 26. У нас з Монреалем велика різниця у часі – десь годин 7, але ми постійно знаходили можливість поділитися новинами. Там не тільки відслідковують інформацію про бойові дії в зоні АТО, але й питають, коли хлопці вертаються, їдуть у відпустку, що просять надіслати в першу чергу".

Олена ділиться, що у комітеті допомагають підрозділам ЗСУ, добровольчим батальйонам і пораненим бійцям. Кошти люди приносять самі та можуть навіть завчасно вказати, на які потреби волонтери можуть їх витратити. Найбільше грошей вдається збирати під час різноманітних акції.  Нещодавно в Монреалі влаштували телеміст з українськими волонтерами, а 24 травня планують марш вишиванок та флешмоб.

"За час революції взимку 2014 ми зібрали і перенаправили близько 40 тисяч доларів. Поки триває війна на Сході, за попередніми підрахунками, ми витратили на придбання необхідних речей, теж не меншу суму. Ще 7 тисяч передали на лікування 32 поранених бійців, – пояснює Ємченко. – Люди дуже відкликаються добре на всі наші акції, підтримка є від української церкви та місцевого населення. У столиці нашої провінції маємо 25-30 родин, які так само роблять свої заходи і виручені кошти передають нам. На відстані всі ці проблеми рідної країни і свого народу сприймаються дуже важко, бо ти наче  і не можеш на це ніяк вплинути, тому шукаємо будь-які способи допомогти та підтримати. Я у громадському житті з перших днів після свого приїзду".

Від військових Олені передали прапор, нашивки, а від їхніх вдячних дружин, дітей і мам – спеціальну ляльку, малюнки та банку грибів. Житомирська районна рада відзначила комітет допомоги Україні подякою. В свою чергу волонтерка подарувала сину Лілії Іванівної – Андрію, тактичні окуляри і побажала, аби війна нарешті закінчилася і вони не знадобилися українським героям.

Юлія ДЕМУСЬ

Більше фото в альбомі Першого житомирського в соцмережі