У Коростені Незалежна профспілка залізничників зменшилася з 86 активістів до 20, і це тільки початок процесу скорочень. Залізничників Коростеня взялися захищати їхні колеги з інших міст, – пише сайт Мій Коростень.
Процес приватизації залізниці в Україні як тільки не називають в офіційних джерелах: і модернізацією, і реорганізацією, реформою і корпоратизацією.ї
Але як би цей процес не називали, управління в системі Укрзалізниця не покращився, модернізація обернулася сімома поламаними «зверхпрогресивними» поїздами виробництва Hyundai, замерзлими в цих потягах пасажирами, вічною відсутністю квитків, скороченнями працівників і погіршенням їхніх умов праці, практично вже розореними вагонобудівними і вагоноремонтними вітчизняними підприємствами (і знову ж – скороченнями) й іншими «принадами» капіталістичного прогресу.
Зараз залізничникам доводиться нелегко. Більш того незалежні залізничні профспілки знаходяться під серйозною загрозою вимирання.
І справа тут не в тому, що робітники їх не потребують, навпаки – профспілкова боротьба за трудові права як ніколи необхідна всередині Укрзалізниці. Але активісти незалежних профспілок піддаються репресіям і скороченням.
Проблеми, з якими зіткнулися працівники «Укрзалізниці» вже в 2012 році пов’язані в тому числі і з безпекою пасажироперевезень.
Як стало відомо з Харківського депо, начальників поїздів карали за те, що вони відмовлялися приймати поїзди в неналежному санітарному стані, при цьому потяги не були укомплектовані в належній мірі необхідними засобами для забезпечення і підтримки їх прийнятного санітарного стану.
Але без втручання громадськості, залізничників, журналістів, правозахисників, експертів і просто небайдужих людей, ми не зможемо врятувати Укрзалізниця.
І масові протести у вересні і грудні цього року вже показали, що суспільство готове боротися за збереження соціальної ролі залізниці і робочих місць, що пасажири та залізничники активно об’єднуються і борються разом, як би не намагалися підбурити їх наші ініціатори «модернізації».
