Понад 100 років плитці на підлозі у Житомирському краєзнавчому музеї. Автентична плитка має не тільки солідний вік, а й виготовлена за екскізами відомих дизайнерів.
Про це розповіла наукова співробітниця відділу фондів Дар’я Шміло:
“Насправді, вона автентична, а щоб опинитися у Житомирі, їй довелося подолати чималий шлях. На одній із плиток, довжиною та шириною 15 см, старшому науковому співробітнику Олександру Тарабукіну вдалося знайти клеймо – шестикутну зіркою з літерою О по центру. Це клеймо веде нас до польського міста Опочно, де у другій половині ХІХ ст. Ян Дзевульський та брати Владислав і Юзеф Лянге заклали фундамент майбутнього керамічного заводу. Глина, що була необхідна для виробництва, добувалась поблизу. Підприємство набирало обертів після участі у всесвітніх виставках, зокрема у 1897р. воно завоювало золоту медаль у Києві, а вже у 1901р. – у Парижі.
Із розширенням попиту було прийняте рішення побудувати філіал заводу на території сучасної України – у м. Слов’янську, який вважався більш сучасним та оснащеним. Вироби підприємства у Слов’янську мали таке ж клеймо, тільки з літерою С.
Колеги з Регіонального музею в Опочно ознайомили нас з інформацією з рекламного каталогу 1918-1939 рр., де розміщені знайомі узори”.
Наукова співробітниця музею додала, що вироби «Дзевульського і Лянге» можна побачити по всій території колишньої імперії і за кордоном. Проте у Слов’янську не збереглося, у той час як підприємство в Опочно після деяких трансформацій, працює і понині.
“Знаменита плитка з Опочно, виготовлена за ескізами відомих дизайнерів, навіть тепер викликає захоплення. Все більше людей цінять її красу і унікальність, усе частіше сучасні майстри звертаються до оригінальних узорів, що нагадують яскраві килими з античними декораціями, узорами «пес, що біжить», «вафля», «конюшина», «дубове листя» та ін”, – повідомляє музей на своїй сторінці у Фейсбук із посиланням на Дар’я Шміло.
