Жителі села Великий Дивлин Лугинського району Житомирської області бояться бути отруєними паливом, залишки якого могли зберегтися в пускових шахтах міжконтинентальних балістичних ракет.
Про це пише журналіст Віктор Конєв, «Вечірні вісті».
Вони просять владу району, області, України звернути увагу на безхазяйний військовий об’єкт, який може стати причиною великої біди.
Шахти ці знаходяться в кількох кілометрах від села. Коли в 1990-му ракети вивезли, шахти накрили залізобетонними куполами. З тих пір територія покинутої ракетної військової частини стала майданчиком для ігор у війну місцевих хлопчаків, головним болем для їх батьків, постачальником будматеріалів для сільських жителів і джерелом доходів для шукачів чорних і кольорових металів.
Селяни побоювалися цього місця – руйнуючись, споруди набували зловісні риси, немов кинуте поселення інопланетян. Та й пахло там якоюсь хімією.
Але 19 лютого зі скреготом і гуркотом через село в напрямку ракетних шахт пройшла колона машин з будівельною технікою. Всі зрозуміли – будуть довбати і трощити, щоб витягти метал (говорили, що в шахтах залишилося його багато).
Сільський голова Зоя Саідова у супроводі дільничного міліціонера і небайдужих селян кинулася слідом за вандалами. Коли дісталися до місця, побачили, що купол однієї шахти вже зруйнований.
Незабаром під’їхав і наряд міліції з райвідділу. Записали плутані пояснення робітників, які не змогли пред’явити жодних документів, що виправдовують їх дії, склали протокол і веліли забиратися геть. Що ті й зробили.
Проте з приходом тепла жителі Дивлин знову захвилювалися: мовляв, якщо в шахтах залишилося отруйне ракетне паливо, то отруєнь не уникнути.
І все ж, наскільки небезпечні ці шахти для здоров’я людей? Чи могли там зберегтися залишки ракетного палива, компоненти якого, зокрема гептил, вкрай токсичні, а крім того, є канцерогенами? З цими питаннями журналіст звернувся до підполковника у відставці Дмитра Ковалю, колишнього командира бригади ракетно-технічної бази, яка дислокувалася в Житомирській області.
За його словами, в якості компонентів палива в міжконтинентальних ракетах застосовувалися, крім палива ТМ-185 (по суті – гасу), ще й гептил (або А-27), 99-процентна перекис водню і пускове пальне ТГ-02. Всі вони, крім гасу, вкрай токсичні, особливо пускове пальне. Однак в ракетах шахтного базування, на відміну від наземних ракет, які перед пуском треба було заправляти, паливо знаходилося в герметичних капсулах, які розривалися безпосередньо під час пуску.
Чи могли бути витоки? Навряд чи, вважає Дмитро Андрійович, але хто знає, що могло трапитися при демонтажі.
