Через ситуацію в країні та теракти сепаратистів на Донеччині, Луганщині й в Маріуполі все більше людей звертаються до фахівців, аби отримати базові знання про те, як діяти у випадку надзвичайних ситуацій та надавати першу допомогу постраждалим.
З цим погоджується тренер Житомирської обласної організації Товариства Червоного Хреста Інна Голумбевська. Вона відзначає, що наразі до організації надходить багато телефонних дзвінків. Люди звертаються за довідковою інформацією, просять провести лекції й тренінги на підприємствах, в офіційних установах, навчальних закладах.
Тренером з першої невідкладної допомоги Інна працює вже 4 роки. За цей час встигла попрацювати з різними аудиторіями, де збиралося кілька людей або ж навіть більше сотні. Намагається донести усім, що кращий помічник у будь-якій ситуації – це відусутність паніки, поміркованість, поетапність дій. Реакція очевидця чи учасника аварії, вибуху, пожежі може бути дуже різною і часто ті, хто у звичайному житті вважають себе стійкими, здаються першими і відповідно не можуть ніяк вплинути на ситуацію.
Тренер разом із колегами здебільшого працює зі страшою аудиторією, в той час як для студентів і школярів зустрічі проводять інструктори. Голумбевська за період своєї діяльності провела велику кількість лекцій тривалістю 40-60 хвилин. За цей час, каже вона, намагається передати усі свої знання та наполягає, аби слухачі самі долучалися до практичних занять. Таким чином усе прослухане засвоюється краще і принаймні частина інформації залишається в голові.
.jpg)
Нині на рахунку Інни більше 4 тисяч осіб, які пройшли своєрідний курс підготовки. Всі ці послуги Червоний Хрест надає на безоплатній основі. Додатково існують спеціальні платні 12-годинні курси для невеликих груп. По їх завершенню слухачі отримують сертифікати терміном дії 3 роки, які також визнають і за кордоном.
Тренер Інна Голумбевська констатує, що багато людей не вміють надавати першу допомогу, тому або просто тікають, або викликають швидку. Однак, є комплекс найпростіших дій, які допомагають врятувати життя собі чи постраждалому до приїзду медиків.
В першу чергу у будь-якому випадку необхідно оцінити ситуацію з огляду на те, чи не загрожує вона вашому життю – ріжучі, колючі елементи, важкі предмети, що нависають згори, легкозаймисті речовини. Якщо при собі нема серветок чи рукавиць, то теж не варто братися допомагати, адже можна заразитися від постраждалого захворюваннями, які передаються через контакт з кров’ю, дихальними шляхами.
Після цього, якщо постраждалих багато, треба провести «сортування» і поділити всіх на групи: чорний колір означає, що потерпілий вже мертвий (не подає ознак життя – перевірити зіниці, дихання, провести реанімаційні дії), червоний – потерпілий потребує екстреної медичної допомоги, зелений, жовтий – потерпілий має переломи чи перебуває в шоці, тому за них можна братися пізніше.
Інна відзначає, що штучне дихання для дорослих і дітей робиться по-різному. Це саме стосується і сили та місця натискань. Потерпілого треба покласти у горизонтальне положення, трохи опустити підборіддя і послухати вухом чи є дихання і паралельно дивитися чи рухається грудна клітка. До рота можна піднести екран мобільного чи дзеркало.
Серцево-легеневу реанімацію необхідно проводити склавши руки у замок чи долоню на долоню. Чоловікам натискати між грудьми, жінкам трохи нижче (ямка). Після кожних 30 ритмічних компресій (1 натискання в секунду) робіть два вдування в рот. Повтрювати цю процедуру необхідно щонайменше 5 разів. При цьому рахувати кількість і контролювати силу натискань.
Дітям треба зробити вдування, захопивши своїм ротом їх рот і ніс, а потім двома пальцями нажимати 30 разів на грудну клітку і знову вдувати.
Це все можна проводити у парі, якщо є кому допомагати, адже такі фізичні навантаження за один раз не кожному під силу.
Голумбевська дає кілька найпростіших порад як рятувати від різних видів кровотеч. Приміром, при капілярній достатньо накласти серветку і замотати рану.
Коли кров йде з носа, то закидати голову назад чи використовувати спонжі взагалі не рекомендують. Краще затиснути руками носа, нахилитися донизу, прикласти щось холодне і при потребі звернутися до лікаря.
У випадку внутрішньої кровотечі необхідно викликати швидку і при можливості прикласти до відповідної ділянки тіла щось холодне.
Кров при венозній кровотечі темного кольору і стікає «змійкою». Аби зупинити її треба накласти здавлюючу пов’язку і створити тиск на рану, приклавши телефон, дерев’яну планку зверху і ще раз обмотати. Ні в якому разі не можна знімати повязку до приїзду лікаря, аби кровотеча не відновилася й щоб медики знали, скільки крові попередньо втратив пацієнт.
При артеріальній кровотечі кров йде фонтаном і необхідно накладати джгут трохи вище рани. Використовувати можна крватки, пояси, шарфи, хустинки. Таку пов’язку потсупово треба послаблювати . При цьому влітку джуг тримають півтори-дві години, а взимку – одну годину.
Пов’язку на шию накладають теж, але до піднятої вгору правої чи лівої руки. Можна пережимати артерію також кулаком чи пальцями самостійно.
При переломах важливо зафіксувати суглоби. Якщо є підозра на перелом правої ноги, то трьома пов’язками по всій довжині, але не в безпосередній близькості до травми, її можна зафіксувати до здорової ноги. Фіксацію можна проводити, підклавши пластину з дерева чи іншого твердого матеріалу та обв’язавши хустинкою, шарфом, бинтом.
Втім, якщо у потерпілого кілька травм, то одразу необхідно зупинити кровотечу, а далі проводити обстеження і коплекс зазначених дій.
Юлія ДЕМУСЬ
