Цими вихідними по усій країні заплановані офіційні заоди до 1025 річниця Хрещення Русі. В житомирських храмах у суботу та неділю заплановано провести церковні служби за окремим розкладом.
Зокрема, у Свято – Михайлівському кафедральному соборі на передодні і в День Хрещення Руси-України 27-28 липня богослужіння для прихожан проходитимуть за таким планом:
СУБОТА 27 липня
Апостола вiд 70 – ти Акили
16.45 Всенічне Бдіння
НЕДІЛЯ 28 липня
Неділя 5 – та після П’ятдесятниці. Пам’ять святих отців шести Вселенcьких Соборів. Рiвноапостольного велекого князя Володимира, у святому хрещеннi Василiя.
День Хрещення Руси-України.
07.00 Божественна Літургія
09.00 Панахида
10.00 Божественна Літургія
12.00 Божественна Літургія
14.00 Хрестини
16.45 Вечірня з акафістом святому рівноапостольному великому князю Володимиру.
Хрещення Русі — процес прийняття і поширення християнства у Київській Русі. Ключова подія — масове хрещення у 998 році мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі.
Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стає державною релігією Київської Русі. Християнізація Русі йшла поступово за водними шляхами, спершу її прийняли більші осередки, пізніше провінція. Не всюди цей процес відбувався без опору, як у Києві. Головний опір чинили служителі поганського культу — «волхви», вплив яких на південних землях Руси був незначний. Натомість на півночі у Новгороді, Суздалі, Білоозер’ї вони підбурювали населення до відкритих виступів проти християнських священників. Ще довго співіснували між собою деякі елементи поганської віри, переважно обрядів, із християнством (т. зв. двовір’я).
Для унормування церковного життя у своїй державі, Володимир видав Устав, призначивши десятину на утримання церкви, та визначив права духовенства: Володимир намагався дати структурне оформлення нової релігії, подібне до візантійського. Перша згадка про митр. на Русі відома з 1037, хоч — раніше мусів бути архієп., який наглядав над руською церквою. Першим митр., який згадується, був грек Теотемпт (див. Київ. митрополія). Християнство, проповідуючи милосердя та християнську любов — підвалини цивілізованого і мирного життя, об’єднало релігійно велику державу Володимира і позитивно вплинуло на мораль керівної верхівки і населення.
З прийняттям християнства на Русі поширилася писемність. Володимир закладав школи, будував церкви спершу в Києві, а згодом по інших містах. Учителями були свящ. з Корсуня, які знали слов. мову. Факт, що з прийняттям християнства не прийшло до безпосереднього політичного опанування Русі Візантією, а відкрито новій християнізованій спільноті зв’язки з далекими і близькими сусідами.
