Час доїзду "швидкої" допомоги залежить від того, в якому стані перебуває пацієнт.
Про те, кому доведеться почекати трохи довше на приїзд екстреної медичної допомоги, а до кого вона поїде першочергово пояснила заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Садов’як, – пише УП.
4 типи викликів "швидкої":
Критичний стан
"Наприклад, це зупинка дихання, це масивна кровотеча, це той стан, який загрожує насамперед життю пацієнта", – пояснює Садов’як.
До такого пацієнта бригада має заїхати за 10 хвилин.
Екстрений стан
Це випадок, коли несвоєчасне надання медичної допомоги може призвести до різкого погіршення стану здоров’я. Наприклад, порушення свідомості – це підозра на інфаркт чи інсульт.
До таких людей "швидка" має їхати щонайдовше 20 хвилин.
Невідкладний стан
Коли пацієнт не перебуває в критичному стані, проте потребує огляду медичного працівника.
"Наприклад, підвищення артеріального тиску, яке не несе загрозливих станів. Або, наприклад, підозра на пневмонію", – пояснює Садов’як.
У цьому випадку диспетчер, спілкується з пацієнтом, аналізує його стан.
Про це звернення він може повідомити сімейного лікаря, передати цей виклик в центр первинної медико-санітарної допомоги.
А за відсутності можливостей бригада екстреної медичної допомоги все-таки може приїхати.
"Але це буде протягом певного періоду і це не буде бригада, яка виконує виїзди на екстрені і критичні випадки", – додає заступниця міністра.
Непрофільні виклики
Це стани, які не потребують безпосереднього огляду лікаря.
"Диспетчер може порекомендувати щось дистанційно, залучивши лікаря екстреної медичної допомоги або все ж таки звернутися до сімейного лікаря", – пояснює Садов’як.
У МОЗ кажуть, що розуміють, що встановлення таких нормативів на 100% не вплине на вчасне прибуття екстреної бригади медичної допомоги.