В обласному архіві відкрилась виставка документів до Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-33 років.
Як розповів директор архіву Станіслав Синицький, експозиція складається з трьох тематичних блоків.
Це офіційні документи тієї пори, які віддзеркалюють причини, перебіг та наслідки Голодомору на Житомирщині, спогади і свідчення очевидців та періодичні видання 30-х років.
Ці документи неможливо читати без жаху.
"У нас на виставці є заяви, прохання, написані і ручкою, і олівцем, неграмотно, як могли писати селяни про те, що сім’я голодує, що люди опухають від голоду і вже почали помирати. І просять, оскільки в них забрали усе зерно, щоб хоча би видали їм бур’яну. Ось така є записка. Тобто, бур’ян видавали людям, я просто не можу уявити, що можна було з нього робити, але, мабуть, варили якусь юшку аби не померти з голоду" – наводить приклад начальник відділу інформації Державного архіву Житомирської області Галина Гуменюк.
З кожним роком трагедія Голодомору все відділяється від нас у часі.
Вже давно відкриті архіви і дослідники можуть їх вивчати. Але є дуже важливе завдання для кожного з нас, вважає доцент Державного університету імені Івана Франка історик Майя Лутай – необхідно зібрати свідчення ще живих очевидців, аби зберегти для нащадків якомога більше правди про ті страшні часи
"Одного разу в архіві я познайомилася з літньою жінкою, яка листала архівні матеріали. Я думала, що це педагог, поцікавилась, над чим вона працює. А виявилося, що це пенсіонерка, родом з села Макарівка Попільнянського району. В цьому селі від голоду померли більше тисячі людей, а вдалося відновити імена лише сорока чоловік. Уявляєте? І я хочу, щоб ви всі зрозуміли, наскільки важливо зібрати свідчення живих очевидців, поки вони не пішли у вічність"
Виставка в читальному залі обласного архіву працюватиме до кінця листопада. Співробітники архіву запрошують усіх ознайомитися з документальними свідченнями трагедії українського народу.
