Вже 9 квітня житомиряни зможуть долучитися до онлайн-зустрічі «Зброєю кольорів» із Заслуженим художником України Юрієм Камишним, що стартує о 14.00 на базі «Гончаренко Центр Житомир.education and culture» Це один із заходів, який в місті реалізує ГО «Квітуча Україна» в рамках свого проєкту «Хто я під час війни?».
Крім цього, до кінця березня на кількох локаціях можна оглянути представлені картини місцевих художників та учнів художньої школи ім. В.Шкуринського. Зокрема, «За покликом душі» художниці Вероніки Донецькової – в Молодіжному центрі kreative_space (пров.Скорульського, 3), «Війна як вона є» художника Захара Беркута – у «Гончаренко центрі» на Михайлівській, 12, а «Вкрадена весна» та «Моя юність і війна» учнів школи – у бібліотеці «ЛітТЕРА» на Київській, 36 і в Житомирській обласній бібліотеці для дітей та юнацтва на Грушевського, 9. Такі тематичні виставки організатори планують проводити до кінця весни, тож запрошують до співпраці митців, поетів, музикантів та виконавців, які зможуть виступати на їх відкритті. Щомісяця змінюватимуться учасники та експозиції, доповнюватиметься перелік локацій, адже наразі ведуться перемовини з іншими закладами.
Громадська організація «Квітуча Україна» була створена в лютому цього року. Її основна мета – сприяти покращенню суспільно-культурного, соціального та екологічного розвитку міста й регіону. Все почалося з об’єднання двох художників – Ольги Зубрицької та Дмитра Михайловського. Наразі з ними у команді також художниця і поетка Вероніка Донецькова, художниця Маргарита Трістан, яка переїхала у Житомир з Краматорська.
«Колись ми з друзями Дмитром Михайловським та Олегом (творчий псевдонім Захар Беркут) у різні роки закінчили Художню школу ім. В. Шкуринського у місті Житомирі, малювали далі, підтримували контакт і ось буквально після цього Нового року ми обговорили ідею, що можна зробити у нашому рідному місті, щоб розвіяти сумну атмосферу. Найбільш зрозумілим стало проведення виставок про переживання під час війни, щоб поступово виводити наших відвідувачів виставок у нові більш радісні стани, і для цього потрібно відповідно протягом кількох місяців організовувати виставки на все більш радісні тематики.
Чому взагалі виникла така ідея? Довгий час я жила в іншому місті і, повернувшись, я відчула різку різницю – “спертість повітря”, важкий стан людей. Я так само проходила депресивність і то найбільше було у грудні, коли я вже свідомо себе штовхала донизу, щоб відштовхнутись і нарешті почати набирати швидкість для принесення суспільної користі. Це ми разом з друзями і узгодили – необхідно почати з найважчого, і зачепившись за почуття людей, їх потроху витягати з цього. Не знаю, на скільки задум стане успішним, але пробувати варто.
Пізніше, під час спілкування з директоркою художньої школи Оленою Павлівною Дубініною, дійшли висновку, що нам необхідна громадська організація, аби налагоджувати співпрацю і комунікацію на офіційному рівні, залучати фінансування тощо, заодно створювати репутацію нашому місту як одному з найбільш творчих міст України. Так, власне, і виникла наша «Квітуча Україна» – з перспективою, що згодом вийдемо на всеукраїнський масштаб діяльності і об’єднуватимемо інші громади у певних аспектах.
Ідею підтримала також Євгенія Юрченко із сектору естетичного виховання юнацтва Обласної бібліотеки для дітей та юнацтва», – ділиться засновниця ГО «Квітуча Україна» Ольга Зубрицька.
Юлія Демусь
