Всі вже давно звикли до контрольних браслетів, які вдягають відвідувачам на вході в клуби. А всього лише 7 років тому заходи обходилися без них.
Саме тоді два діджея Андрій Бичковський і Максим Янкович, знаючи індустрію розваг зсередини, вирішили «прищепити корисну звичку» українським закладам – позначати браслетами всіх відвідувачів, пишуть fakty.ictv.ua.
Завдяки простому рішенню складного питання «як захистити себе від шахраїв, які проникають або допомагають проникнути в заклад» у 2007 році була створена компанія «Ленточка».
Зараз асортимент продукції досить розширився: браслети з різних матеріалів для різних випадків, сувенірна продукція. Офіси продажів розташовані в Києві, Ростові-на-Дону та Варшаві. Ринок збуту постійно розширюється, і на даний момент присутність «Ленточки» є в Угорщині, Чехії, Німеччині, Литві, Хорватії та на Філіппінах. У 2012 році було відкрито представництво в Росії, а в 2014 – у Польщі.
.jpg)
– Як ви познайомилися?
Андрій: На останніх курсах інституту я був організатором вечірок у Житомирі. Ось там ми і познайомилися з Максимом. І якось одного разу ми почали робити спільні вечірки. Потім ми переїхали в Київ, і обидва стали ведучими радіошоу Clubheads на Kiss FM. Так ми і провели 10 років у гастролях по всій Україні та ближньому зарубіжжю.
– З чого все почалось?
Максим: Свій бізнес ми починали з копійок, ми здавали в оренду все: від програвача пластинок до музичної сцени.
А: У нас, звичайно, були проекти весь цей час, які давали додатковий заробіток-це і школа діджеїв, і інтернет-магазин вінілових пластинок, і дистрибуція діджейського приладдя, і навіть інтернет-магазин піратських mp3. Все це було на примітивному рівні, але дозволяло триматися на плаву і навіть розвиватися. З «Ленточкою» до нас прийшло усвідомлення того, що потрібно будувати компанію. Не просто торгувати, а розвивати бізнес за всіма його критеріями.
– Ви завжди прагнули стати підприємцем?
А: Бути підприємцем я не збирався, це зараз "підприємець" модне слово. Раніше їх не особливо поважали, так як під цим словом зазвичай мали на увазі торговців з базару. Я просто завжди намагався робити гроші на тому, що мені подобалося.
М: Я завжди мріяв стати музикантом, але коли зрозумів, що комерція перемагає все те духовне, що було закладено космічним пилом в моє фізичне тіло, я змирився і тепер несу цю ношу. А якщо серйозно, за 33 роки я отримував зарплату від роботодавця тільки протягом року – це весь мій досвід працювати за заробітну плату. Зараз я вирішив знову влаштуватися на роботу, але вже у власну компанію. –
У чому унікальність вашого бізнесу?
А: Це єдина компанія в Європі з виробництва контрольних браслетів. Фабрика «Ленточки» стоїть в Житомирі, щомісяця з неї відвантажуються тонни браслетів, які відправляються по всьому світу. Крім української компанії, в світі браслети виготовляються тільки на фабриках Індії та США. Вони вирішують головну задачу – контролюють, щоб касир у змові з охоронцем не змогли провести повз касу нескінченну кількість людей. – У той час, коли ви виходили на український ринок з контрольними браслетами – він ще не був знайомий з цим продуктом. Чи була в цьому складність? А: Перший час доводилося особисто їздити до всіх клієнтів з товаром і пояснювати яку вигоду отримає заклад, якщо на вході всі відвідувачі будуть отримувати браслети. Звичайно, спочатку було складно. Але незабаром власники клубів відчули наскільки сильно це здатне полегшити їм бізнес. А далі вже все стало трохи простіше.
– Які були перші інвестиції?
М: Перші інвестиції в свій бізнес у розмірі 10 000 доларів були вкладені в розширення парку техніки для оренди. На той момент ми вже жили в Києві, змінивши провінційний Житомир. Саме тоді ми зрозуміли, що не потрібно боятися інвестицій, якщо є розуміння того, як вони можуть розширити межі бізнесу. Відносно «Ленточки», перші серйозні інвестиції в розмірі 300 тисяч доларів ми залучили в вже працюючий проект, який давав непоганий прибуток. Ми захотіли замінити імпортний продукт на продукт, вироблений нами. І ми це зробили. Саме в той момент ми потихеньку закінчували займатися орендою обладнання. Адже рано чи пізно перенасичуєшся, і хочеться йти далі.
– Що було поштовхом побудувати власну фабрику, а не продовжувати займатися дистрибуцією?
М: Створивши виробничу лінію, ми вирішили виключити зі свого проекту ланцюжок постачальників. У нас глобальна мінімізація витрат, завдяки цьому ми можемо диктувати умови ціни на світовому ринку, чим ми і користуємося.
А: Тут все зрозуміло – знизили собівартість продукції, самі регулюємо виробничі процеси і не залежимо від інших.
– На своєму ринку ви відчуваєте конкуренцію?
А: Я не дивлюся на конкурентів. Колись я прочитав, що потрібно дивитися не на інших, а конкурувати з собою вчорашнім. Зараз ми покриваємо 20% світового ринку, крім нашої фабрики, браслети роблять тільки в Індії та США.
