"Сарненські мєнти в нас три апарати забрали і повну подфатку камня. Там на 20 тисяч бурштина було, плюс помпи ми самі купували – всьом селом скидувались. Може хтось знає виходи на тих зальотних. А то чиста аваковщина — приїхали забрали і розбили ще морду. Бумага є заплатити і домовитись", — пише Валентин Жарко, житель селища Клесів Сарненського району на Рівненщині 22 березня у спільноті "Клондайк", що в соціальній мережі "ВКонтакте". Тут спілкуються жителі Волині, Рівненщини й Житомирщини, які нелегально видобувають бурштин. У спільноті зареєстровано понад 35 тисяч осіб.
Як спілкуються копачі бурштину на Поліссі
Копач, старатель, янтарник – людина, яка видобуває бурштин.
Клондайк, каландайка – територія з великими покладами бурштину. Назва походить від регіону в США, де 1897 року знайшли золото. Тисячі американців рушили на Клондайк – почалася так звана золота лихоманка.
Табор – місце біля "клондайку", де облаштовують тимчасове помешкання копачі. Часто його ділять на сектори – у кожному живуть люди з одного населеного пункту. Тут є кухня та лежанки. Працюють магазини, у яких можна придбати харчі й алкоголь.
Звьоздочка – ділянка з високою концентрацією бурштину.
Синька – синя глина, що залягає на великій глибині.
"Якщо найшов на місці копу камінь один – то будуть і інші, – пише Ваня Ротний "ВКонтакте". – Треба просто докопатись до синьки, значить глибше будуть ще. Треба її гарно перебрати, аби нічого не пропустити. Тут можна витягти до 2 кілограмів каміння різного розміру і фракції".
Село Лопатичі розташоване в Олевському районі
Лизун – камінь правильної форми, завбільшки з коробку сірників. Має яскраве забарвлення. Цінується серед ювелірів – з нього легко вирізати прикраси.
Мінус, сємєчка – камінь вагою до 2 г. Його зсипають у мішки і продають на вагу – від $20 за кілограм. Потім пресують і використовують у парфумерії чи медицині.
Двадцятка – камінь вагою 20–50 г. Найбільш ходовий розмір бурштину.
Спічка – камінь вагою від 50 до 150 г. Коштує від $10 за грам, залежно від розмірів та якості.
Сотка – камінь вагою понад 100 г.
Балабаха – шматок бурштину вагою понад 500 г. Його ціна залежить від прозорості, кольору й розміру. Може сягати до $5 тис. за кіло.
Інклюзив – камінь із комахою чи листком всередині, що потрапили в смолу мільйони років тому й застигли. Коштує значно дорожче за звичайний бурштин.
"У Клесові чувак знайшов інклюзива розміром з куряче яйце. Так він продав його і переїхав жити в Барселону. Хату там купив за нього", – пише користувач Savka на форумі Рівного в тему "Бурштинова війна".
Шар, шарік – оброблений шматок бурштину в формі кулі.
Каландос – процес копання бурштину на "клондайку". Означає, що працювати постійно доводиться в багнюці, "каландосити" її.
Апарат, помпа – мотопомпа кустарного виробництва. Качає воду, яка розмиває ґрунт. Здебільшого її виготовляють на базі дизельного 3-літрового двигуна. Власники апаратів мають свої бригади.
Китаєць – мотопомпа малої потужності, здебільшого китайського заводського виробництва. Її використовують спарені бригади. Не підпускають до себе сторонніх.
Коні – наймані працівники. Видобувають бурштин за обумовлену платню – від 700 грн на день. Працюють позмінно.
Дольщики – працівники, які отримують відсоток від видобутого каміння. Це можуть бути і власники мотопомпи, і прості робітники. Ще один варіант: село скидається на помпу, а потім щотижня отримують певний відсоток від заробітку.
Тичкар – член бригади, який заганяє шланг із водою під землю за допомогою палиці-тички.
Шлангіст – помічник "тичкаря". Підносить, переносить, подає і підтримує рукави. Його завдання – не дати розірватись чи заплутатися шлангу.
Сачкіст – член бригади, що виловлює сачком камінці бурштину з потоку багнюки.
Аваковщина – силові акції поліції та Національної гвардії на "клондайку." Назва з’явилася після того, як 3 серпня торік президент Петро Порошенко пообіцяв за два тижні ліквідувати незаконний видобуток бурштину. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков наказав тоді взяти всі місця миття бурштину під охорону поліції.
Криша – контролювання видобутку поліцією, місцевими чиновниками чи кримінальними авторитетами.
Добро, білєт – дозвіл на видобування бурштину від силових структур. Коштує від $100 за помпу-китайця до $600 за 3-літровий апарат. Здебільшого у селах чи великих бригадах є людина, яка постійно має зв’язок із місцевою поліцією чи її начальством.
Безбілетники – копачі бурштину без "криші". Якщо поткнуться на територію кланів, їх можуть побити, а то і вбити. Поліція одразу затримує безбілетників.
Фішка, шухер, стрьомний – черговий на під’їзді до "клондайку". Має попередити копачів про наближення поліції, прикордонників, журналістів або конкурентів. Їх можна побачити, проїжджаючи Варшавською трасою через Рівненську чи Житомирську області. Люди сидять вздовж дороги серед лісу з телефонами в руках.
Барига, скупа – скупник каменю на "клондайку" чи у селі неподалік. Платить мінімальну ціну.
Бумага – 100-доларова банкнота. Найбільш ходова поміж копачів. Більшість проблем вирішують за її допомогою. Серед поліських школярів-старателів престижно сфотографуватися з купою доларів і виставити знімки у соціальній мережі.
Джерело: Gazeta.ua