Завдяки проекту EMBLAS житомиряни можуть долучитися до порятунку Чорного моря

 Наскільки чистою і безпечною є вода у Чорному морі? З наближенням літніх відпусток цим цікавиться все більше житомирян, особливо після того як «Укрзалізниця» запустила щоденний поїзд Житомир – Одеса.

Краще розібратися у цій темі, і з’ясувати, які небезпеки можуть приховувати морські глибини, ми змогли поспілкувавшись з науковцями Українського наукового центру екології моря, який знаходиться в Одесі. Це головна установа Мінприроди України в галузі морських екологічних досліджень, спеціалісти якої разом з науковцями з кількох країн беруть участь у багатоступеневому європейському проекті EMBLAS.

За підтримки Європейської комісії та Програми розвитку ООН, науковці кількох країн працюють над отриманням даних про екологічний стан Чорного моря відповідно до вимог Рамкової Директиви морської стратегії ЄС та Водної рамкової директиви ЄС.

Прозоре але забруднене море

Науковий центр знаходиться поблизу узбережжя, тож ми одразу вирушаємо до моря. На перший погляд вода криштально прозора. Співробітник Інституту морської біології НАН України Олександр Куракін занурюється у водолазному костюмі, вже за 20 хвилин повертається з знахідками, які дістав з морських глибин. У першу чергу демонструє поліетиленовий пакет. Вчений зізнається: жодне його занурення не обходиться того, щоб не зустріти під водою пластик.

Це й не дивно. Під час реалізації перших двох фаз проекту EMBLAS у період з 2013-го по 2018 рік вчені виявили у Чорному морі вдвічі більше плаваючого пластику, ніж в будь-якому іншому морі Європи. Крім того дослідники виявили у воді, рибі і молюсках 145 забруднюючих речовин зокрема вогнестійкі речовини, ртуть, фармацевтичні препарати і компоненти, що використовуються у сонцезахисних лосьйонах.

«Ці експедиції були унікальними, адже до цього в розрізі від Одеси до Батумі ніхто за всіма показниками не аналізував стан Чорного моря: як прибережні частини, так і центральні, застосовуючи сучасні методи, комплексний підхід та за всіма показниками, які є в Рамковій Директиві ЄС про Морську стратегію. Ми отримали унікальні дані. Це, в свою чергу, тепер допомагає побудувати систему управління якістю морського середовища на міжнародному рівні», – зазначає Віктор Коморін, директор Українського наукового центру екології моря. 

Одним із позитивів, яке виявили впродовж дослідження – тисячі дельфінів, які живуть у Чорному морі. Це свідчить про те, що рибні запаси у цих водах можуть бути не настільки низькими, як в інших морях. Крім того, виявилося, що північно-західні води Чорного моря стали чистішими після того, як ЄС інвестував 13 мільярдів євро у відновлення басейну річки Дунай.

Нині триває третя фаза проекту EMBLAS-Plus, яка проводиться за фінансової підтримки Євросоюзу. Зараз основне завдання полягає в тому, щоб вивчити конкретні джерела забруднень морського середовища, спрогнозувати їх вплив та розробити план дій із порятунку Чорного моря.

«У Чорного моря є багато проблем. EMBLAS-Plus покликаний визначити, які з них пріоритетні й розробити відповідні заходи, щоб ці питання вирішити. Йдеться про Морську стратегію України, яку неможливо розробити без еко-моніторингу. В України, на жаль, немає, ні грошей на дослідження такого масштабу, ні сучасних лабораторій, де би можна було проаналізувати всі ті зразки, які ми відбираємо», – зазначає експерт зі зв’язків з громадськістю проекту EMBLAS Plus Олена Марушевська.

Як допомогти морю

Аби спонукати людей до дії, ПРООН розробила мобільний додаток «Чорноморська книга спасіння», що дозволяє долучати небайдужих людей до проведення досліджень.

«Екологічні вартові – це, наприклад, водорості або молюски, завдяки яким можна визначати стан прибережної частини моря. Є види водоростей, які багато років формували біотопи в Північно-Західному Причорномор’ї, на скелястих берегах біля Одеси. Зараз вони практично зникли в цьому регіоні. Це пов’язано з тим, що погіршилася якість води у зв’язку із забрудненням важкими металами, збільшилася кількість каналізаційних стоків. Тобто відсутність певних видів свідчить, що вода забруднена. І, навпаки, їхня присутність сигналізує, що ситуація покращилася. Незважаючи на те, що за останнє десятиліття спостерігали певні ознаки поліпшення стану Чорного моря, його унікальні акваторії та узбережжя досі знаходяться під серйозною загрозою, наше море має низький потенціал самовідновлення», – зазначає старший науковий співробітник Інституту морської біології Михайло Сон.

Крім того у рамках проекту проводять Всеукраїнську акцію «Врятуємо море разом!». Бажаючі з усіх регіоів України можть долучитися до команди Пластикожуя Оззі й збирати для нього відсортований пластик, з якого у подальшому виготовлять пазли. Слідкувати за перебагом акції можна у фейсбук-групі «Фани Чорного моря».

Матеріал підготовлено завдяки прес-туру до Одеси, який проводився за підтримки представництва Європейського Союзу в Україні.