Вдома його чекають донька й внучка Мілана, а він долає сотні кілометрів із небезпечних регіонів, аби повернутися до них. Від кожної зустрічі радіє як вперше, хоча із рейсу повертатиметься вже 25 раз.
Водій Федір Павлюк спочатку возив гуманітрану допомогу в Крим – Севастополь, Євпаторія, Генічеськ, а після його окупації взявся доправляти допомогу бійцям 95 бригади. Все, що мешканці Житомира і сіл району зберуть за тиждень для наших героїв, він незмінно перевозить своєю 20-тонною автівкою.
Розуміє, що всю дорогу аж до моменту, поки речі та продукти розвантажать військові, відповідальність за них тільки на ньому. Свої 50 років відсвяткував ще в квітні і сподівається, що наступний День народження зустріне в мирній країні разом із друзями, яких встиг знайти за ці численні поїздки.
«Безумовно, страх і ризик є завжди, але з часом звикаєш до того, що робиш і бачиш під час поїздок на Схід, – ділиться Федір. – Я дуже вдячний усім, хто постійно збирає і надає допомогу для наших військових. Це дійсно дуже велика робота, а мені залишається лише вчасно привезти все хлопцям. На дорогу йде десь 2,5-3 дні і досі обходилося без пригод. Сподіватимусь, що й так буде далі».
У свій ювілейний рейс Павлюк поїхав із овочами, медикаментами й теплими речами для вихованців інтернатів Донецької області, які наразі перебувають у місті Святогірськ. До цього перевозив допомогу здебільшого для десантників.
Каже, що в моменти, коли війсьові отримують необхідні речі чи передачі від рідних, відчуває особливу гордість і за них, й за тих, хто підтримує та допомагає бійцям.
Особисто себе Федір Павлюк героєм не вважає і готовий їздити скільки буде потрібно. Його жартома називають учасником АТО, а він точно знає, що перемога буде за українцями.
Юлія ДЕМУСЬ
