У кав’ярні "Брама" 13 березня зібрався аншлаг – житомирська молодь прийшла поспілкуватися із музикантами гурту "Друга Ріка", які завітали на цю зустріч в рамках проекту "За філілжанкою кави".
Попри те, що соліст гурту Валерій Харчишин не зміг приїхати через сімейні обставини, клавішник та гітарист гурту не залишили поза увагою навіть найгостріші питання і розповіли про те, як створювався гурт, про свої великі концерти і не менші гонорари, про благодійність і ставлення до неї, а також оцінили нинішню ситуацію в країні та дії наших сусідів із Росії.
Барабанщик Олексій Дорошенко більшу частину зустрічі розповідав це сам і відзначав, що клавішник Сергій Гера говорить менше, адже саме так себе зазвичай поводить мудра людина.
Зокрема, Дорош згадав як починав свою діяльність гурт у 1996 році тоді ще під іншою назвою, збираючись на даху дванадцятиповерхівки. Окрім пісень, там не обходилося і без випивки.
Часто такі поседеньки під гітару влаштовували і в нього у квартирі, на що неодноразово жалілися сусіди Олексія, однак саме у тій компанії народжувався уже легендарний нині гурт "Друга Ріка".
Хлопці не певні, що якби не було гурту, то чи стали вони тими ким є і чи могли б так збирати концертні зали, стадіони, роздавати автографи чи збирати подібні неформальні конференції як у Житомирі.
Дорошенко не зміг визначитися ким би він був, якщо б не став музикантом, а от Гера чітко відповів, що хотів би жити у Лондоні і навіть бути художником.
Щоправда. обидва свої візити до цього міста, звісно як мудра людина, він не пам’ятає. Натомість Дорош, який родом із Житомира впевнений. що географічна назва і положення куточка планети, де б хотів жити неважлива. Проте, це має бути вільне місто, де перш за все цінують і поважають справжні людські цінності. Впевнений, що незабаром уся країна буде така, а Житомир тим паче.
"Поки ж в Україні лише змінюється влада і буде прикро, коли замість ПР буде БЮТ, бо це формальна зміна тих самих облич. Я не знаю, кого хочу бачити президентом країни і за кого голосуватиму, але в обох випадках не хочу, щоб це була Тимошенко, – пояснив Олексій Дорошенко. – Дуже прикро, що російська влада скористалася тимчасовим ослабленням в Україні після революції і оголосила війну, мета якої не просто забрати Крим, а контролювати всю країну. Насправді, ми всі ті двадцять з лишком років думали, що були вільні, але так сталося лише зараз, бо ми повалили режим, хоч і такою ціною. Днями Валерій Дзвонив військовослужбовцям в Крим. які сидять у заблокованих частинах і не знають, що відбувається за її межами. Їм дуже потрібна підтримка кожного. Підтримка психологічна. Кажуть, що у них там показує лише М1, тому намагаються дізнаватися новини хоч би з телефонного інтернету. Дуже страшно усвідомлювати, що у 21 столітті маємо таку ситуацію і удар від сусідів-побратимів".
Від політики Дорошенко після цього попросив трохи ивідійти і розповісти їм про місцеві музичні гурти й вподобання відвідувачів зустрічі. Він намагається за цим слідкувати по можливості і сам і навіть зараз буває в місті трохи більше, ніж то було раніше. Радий, що в Житомирі є хоч якісь концертні майданчики, де гурти можуть представити себе, бо у 1996 "Друга Ріка" про таке могла лише мріяти.
Знає Дорош про "Плезентвіль" і "Кавоманію" та радий, що саме там розвивається частина культурного і концертного життя Житомира.
Свій найбільший гонорар Олексій отримав якось на концерті під час новорічних свят і становив він тоді 2, 5 тисячі доларів, але все звісно ж "проїв".
Поки він не будує планів про свій власний бізнес на випадок, якщо музика перестане приносити прибуток. Гера ж відзначив. що його дружина мріє про власний готель для тварин.
На закінчення зустрічі музиканти фотографувалися на Михайлівській зі своїми фанатами і кричали "Слава Україні".
Юлія ДЕМУСЬ
