Катерині Галас лише 24 роки, однак вона уже впевнена, що знайшла роботу своєї мрії.
Дівчина з дитинства захоплювалася малюванням. Згодом малювання переросло у хобі, а тепер Катерина просто не знає, чим би займалася, якби свого часу не почала розвивати цей талант.
Після школи вона спробувала навчатися на архітектора, але зрозуміла, що творити за правилами – це не для неї. Потім опанувала професію художника-оформлювача, а з 19 років почала працювати у "Львівській майстерні шоколаду" в Житомирі.
Розповідає, що в училищі їй порадили звернутися у цей заклад, бо там якраз шукали співробітника. На той час у Каті досвіду майже не було, але було велике бажання спробувати свої сили.
"Ви не повірите, але з перших хвилин я зрозуміла, що це моє. От мені снився цей шоколад і така робота. Я просто не знала, що в Житомирі можна таким займатися. Мені довірили оформити вікна в одній із зал майстерні під керівництвом знаної художниці. Звичайно, що я переживала, але із завданням впоралася. Потім почалося найцікавіше, адже я почала безпосередньо працювати із шоколадом – виготовляти його, розмальовувати, – розповідає Катерина Галас.
– Я кондитер і виконую бажання людей, втілюючи їх у шоколадних композиціях. Замовлення бувають дуже різні. Зазвичай шоколадні вироби дарують на 8 Березня, День Закоханих, річницю подружнього життя чи День народження. Хтось таким чином висловлює свої почуття, а хтось вибачається. Якось мені зателефонував чоловік і пояснив, що наразі сидить у в’язниці, але хоче своїй дружині подарувати шоколадний портрет. Уявіть моє здивування, коли він звідти звільнився і прийшов до нас, аби особисто подякувати мені за відмінну роботу. Це були дуже змішані почуття.

Зараз багато військових – учасників АТО просять своїм коханим і рідним зробити шоколадні подарунки. Зокрема, маю зробити якийсь малюнок і написати кілька гарних рядків чи побажань. Між іншим, з цим теж трохи є мороки, бо кажуть обрати щось на власний розсуд, тому виписує завчасно якісь цікаві висловлювання з інтернету і пропоную клієнтам.
Дуже часто люди звертаться до нас в останній момент, коли буквально через кілька годин чи вже на завтра треба шоколадний подарунок.
Популярністю користуються патріотичні малюнки, написи і композиції. Багато з них створюємо і передаємо хлопцям на передову.
Окремо проводимо шоколадні майстер-класи для особливих дітей, а також діток наших військових. У нас по сусідству в готелі мешкають переселенці, то й для їхніх дітей ми влаштовуємо розваги на літньому ігровому майданчику".
.jpg)
Катерина відзначає, що малювати шоколадом по шоколаду надзвичайно складно. Для цього поверхню попередньо необхідно обробити спиртом, аби "фарби" не розтікалися. Шоколад для малювання постійно загусає і треба підтримувати його температуру. Малює звичайними пензликами. Шоколад використовує бельгійський, фарбники італійські. Усе найкращої якості, адже такі шоколадні вироби часто вживають діти.
Інколи шоколатье малює на заготовках – серцях чи плитках, але часто доводиться шоколад готувати самостійно. Окремо виготовляються елементи для шоколадних композицій. На це інколи йде до 5 днів, а готовий виріб презентують до новорічних чи різдвяних свят.
.jpg)
"Нам перед Великоднем привезли велике шоколадне яйце, яке я за кілька днів розмалювала "петриківкою". Вийшло дуже круто, хоча й було дуже важко, бо там "полотно" для малювання велике і треба вигадати, чим його заповнити. Шоколадні вироби, які всередині пусті, розмальовувати складно, бо треба бути обережною, не натискати сильно, – продовжує Катерина. – Буває, що вже по завершенню роботи середина просідає, ламається. Дуже шкода. Якщо можна виправити, то пробую, а як ні – починаю заново.
Взагалі, робота з шоколадом – дуже тонка річ, бо треба, щоб було красиво і водночас практично.

Я також малюю портрети. На це йде не менше трьох годин без перерв. Там треба виводити кожну рису обличчя, а шоколад "не тягнеться", тому доводиться експериментувати. Так само і з "петриківкою", де багато дрібних елементів. Готовий виріб оздоблюю "бронзою" чи "золотом", підвожу контури, підписую і пакую. Фарби у процесі роботи, аби досягнути бажаного результату, змішую. Інколи ідеї мені підказують під час майстер-класів діти, але я й сама шукаю щось цікавеньке, пробую.
Нещодавно робила шоколадну композицію новонародженого у капусті. Це для своїх друзів. Хоча всі і так знають, чим я змаймаюся, тому я й не пробую їх дивувати".
Катя зізнається, що вже на стільки звикла до шоколаду, що навіть не відчуває його запаху. Хіба тільки, коли приходить на роботу після вихідних чи відпустки. Запах кави відчуває завжди.
.jpg)
"Мені мама каже, що від мене пахне шоколадом, а я не помічаю взагалі. Не люблю білий шоколад, а люблю молочний. Для мене найбільша нагорода – це задоволений клієнт. Люди приходять і кажуть, ми ваш виріб не їли, а поставили в сервант. До речі, при належній температурі хороший чорний шоколад може зберігатися 8 місяців, тому це цілком нормальне рішення, – пояснює кодитер-декоратор Катерина Галас. – Бажання творити залежить від різних обставин, але коли є натхнення, то просто "не підходьте до мене" – малюю, роблю фігурки, цукерки, торти.
Можливостей для творчості так багато, що я вже не пам’ятаю, коли востаннє малювала на папері. Інколи створюю власними руками ексклюзивні листівки, але загалом увесь час займає саме робота з шоколадом. Розумію, що в жодній іншій сфері я себе просто не бачу. Не можу назвати себе художником, але мені подобається те, що я роблю".
Юлія ДЕМУСЬ
Більше фото в альбомі Першого житомирського в соцмережі
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)







