Те, чим займається команда молодих хлопців з села Березівка Житомирського району не кожному під силу, втім абсолютно кожен відзначає, що від їх спортивних вправ і трюків просто захоплює дух. Сила, витривалість і наполегливість – це те, чим хлопці можуть взяти абсолютно кожну аудиторію глядачів.
Кажуть, що це заслуга не лише їхня, а такого виду спорту як Workout, яким захопилися кілька років тому і досі посилено тренуються та показують хороші результати.
Воркаут вклюає в себе 3 основні напрямки: силові елементи, гімнастичні елементи та джимбар або Gimbarr – дворовий вид спорту. Разом з тим, воркаут спрямований на всезагальний розвиток людини, тобто не тільки фізична праця, але й духовна.
Для тренувань не обов’язково потрібні перекладини чи бруси, можна займатися на перилах, гілках дерев, стовпах для ліхтарів, бо в цьому вся суть воркаута – займайся будь-де і будь-коли. На цьому наголошує один з учасників березівської команди «Street Sport 3 G» Михайло Швець.
«Воркаутом я почав займатися ще задовго до того, коли цей вид спорту став модним, десь років 5 тому. Спочатку я з однокласниками ходив на перервах займатися на турніки та бруси, але потім нам стало нудно просто підтягуватися і віджиматися – ми почали пробувати звичайні солдатські елементи, – каже Михайло. – Їх досить швидко опановували. Пізніше почули про воркаут і зацікавилися цим. В 2013 році в Житомирі відбулися перші масштабні змагання по воркауту, в яких я брав участь і досить непогано проявив себе на той час. Це дало мені нові сили та натхнення займатися ще завзятіше.
Коли до нас почали приєднуватися нові люди, які хотіли також тренуватися, сформувалася команда «Street Sport 3 G» (3G – Ghetto, Gymmnastic, Gimbarr). Людей, які завжди приходили на тренування, було семеро. Ми почали проводити спільні тренування для всіх бажаючих щотижня. Це були перші кроки. Саме тоді кожен обрав свій стиль для тренувань і почав розвиватися в певному напрямку. У нас були ті, хто вчив силові елементи, хто гімнастичні, хто джимбар, ну а хтось всі їх поєднував.
Нашу команду почали запрошувати виступати на семінарах, в будинках культури на різні свята. Це спонукало нас прогресувати та йти до нових висот. Також ми створили групу Вконтакті для тих людей, які зацікавилися нами або просто слідкують за нашою активністю на тренуваннях чи виступах. В цю групу ми викладаємо відео-матеріали з виступів, тренувань або просто звіти про наші досягнення за певний проміжок часу.
Ми хочемо і надалі продовжувати виступи для наших глядачів, фанатів і просто людей, яким подобаються наші трюки. Хоч зараз навчання і забирає достатньо часу, але намагаємося займатися, проводити тренування та готуватися до наступних виступів. Дуже приємним є те, коли люди висловлюють свою вдячність та похвалу після виступів, це нас дуже надихає, мотивує.
Ще один учасник команди, Андрій Фисюк, поділився історією того, як він потрапив у воркаут.
«Вперше я почав займатися наприкінці 7-го класу, коли мені виповнилося 13 років. Дуже подобалося те, що роблять старші хлопці на перекладині. Згодом познайомився з Street Workout. Найбільше подобається Gimbarr, основою якого є гнучкість виконавця. З кожним разом я робив все складніші елементи. Обрав цей вид спорту, бо він дуже ефективний, не вимагає великих затрат, і найголовніше – можна чудово провести час з друзями. Окрім спорту я також цікавлюся різними шкільними предметами, беру участь в районних та обласних предметних олімпіадах, у художній самодіяльності села».
Про свою спортивну діяльність розповів ще один учасник команди – Олександр Матвієнко.
«У цьому спорті я з 10 класу. Мені сподобалось і я запитав себе «чому б не спробувати?» Пізніше зрозумів, що не помилився, адже воркаут дає хороші фізичні навантаження, завдяки йому добре розвиваються м’язи тіла. Мені найбільше подобаються трюки із спортивної гімнастики на перекладені та на землі. Особливо ЕНДО, бажано з переворотом на декілька градусів (180 або 360), Вейлер, Адлер, мабуть їх я і хочу опанувати. Хочу також відзначити, що наша команда дуже хороша, ми дружні та завжди підтримуємо один одного, – каже Матвієнко. – Взагалі думаю поєднати спорт та навчання в подальшому житті, адже не хочу залишати просто так все. До того ж, батьки раді, що я займаюсь спортом, не маю шкідливих звичок і для них це найголовніше. Вони завжди мене хвалять за досягнення, що також додає мотивації».
Ось такою старанною працею, хлопці досягли вже своїх перших, і сподіваємося, далеко не останніх успіхів. Вони подають приклад усьому молодому поколінню, показують, що розваги бувають не тільки цікавими, а й надзвичайно корисними. Тож побажаємо хлопцям успіху та нових досягнень!
Наталія Флячинська
