Вже завтра, 22 червня о 20.00 у дворі біля львівської кав’ярні "БРАМА" на Михайлівській планують провести, найшаленішу, надзвичайно веселу та особливо романтичну батярську вечірку, під час якої визначатьі нагородять кращого батяра міста.
"Одягайте кептурики, піджачки та файні щеблети! Відпочивати треба гарно! Вас чекатимуть численні жарти, конкурси та запальна дискотека! Вдягайтесь стильно, беріть з собою своїх панєнок та будьте справжніми романтиками! Кращий батяр отримає солодку винагороду! Прийди й забери!", – інформують організатори.
Львівські батяри — львівська субкультура, яка існувала зі середини 19 століття до середини 20 століття. Львівський батяр – відчайдух, чия енергія і сила під’юджували його на численні жарти, авантюри і бійки та любовні романи. Батяри не знали ні в чому міри, саме тому вони були постійними клієнтами поліцейської дільниці, або й в’язниці, яку називали «фудрігарнею».
Як правило, батяри потрапляли в фудрігарню за бійки з кримінальними злочинцями, яких батяри не любили, і називали «Кіндери» (з німецької – діти) і постійно з ними билися. Траплялися і досить кумедні випадки:
Батяр говорив присутнім, що «має в дупі найяснішого цісаря Франца Йосифа». Його, звісно ж, заарештували, та суд не наважився занести такий склад злочину до протоколу. Отже батяра саджали до в’язниці за розголошення «неправдивих відомостей про місцезнаходження Його Цісарсько-Королівської Величності».
Музичні традиції «батярського Львова» вийшли з підпілля лише в 1980-90-х роках.
У цих піснях батяр набував романтичного ореолу. Батяр – це «львівський лев»: який не боїться ані влади, ані дідька, «перед яким тремтить пекло».
