До житомирського Музею космонавтики 26 листопада на прес-конференцію з нагоди 25-річчя запуску космічної транспортної системи «Енергія-Буран» завітали почесні гості, серед яких перший космонавт Незалежної України Леонід Каденюк та космонавт із Росії Сергій Волков.
Також учасниками заходу стали представники Державного конструкторського бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля, Державного космічного агентства України, заступник міського голови Олександр Бочковський.
Для присутніх спочатку продемонстрували фільм про стоврення та запуск "Бурану", а потім своїми враженнями поділився льотчик-випробовувач 1-го класу, командир за програмою «Енергія-Буран», космонавт Леонід Каденюк. Він зізнався, що мрія стати космонавтом зявилася у нього у 1961 році, а реалізувати її зміг у 1997 році, але не на радянському чи українському космічному апараті, а у складі американської команди на "Колумбії".
Згадав Каденюк і про те, що у 2003 саме "Колумбія" вибухнула під час старту і загинув весь екіпаж. Також він запевнив, що "Буран" – найскладніша система, яку створювало людство і навряд чи вдасться це повторити.
За словами Каденюка, у Радянському Союзі ідея створити транспортну космічну систему багаторазового використання зявилася раніше, але на той час не вистачало знаь і технічних можливостей, щоб зробити все задумане. Тому американці й випередили з розробкою та запуском. Хоча, по суті, обидва апарати були максимально схожі, адже незалежно від того, де б їх робили – інакшими вони бути не могли, бо мали однакове призначення.
Каденюк довго готувався із рештою льотчиків для польоту на "Бурані", здійснюючи посадку літаків-винищувачів без роботи двигуна.
"Те, що робили і вигадували сотні людей протягом років, космонавт має знати і робити один. Навчання – це найважче, що мені далося у період польоту в космос, – розповів Каденюк. – "Буран" після успішного польоту 1988 року мав здійснити черговий політ у 1992 році, але в силу певних причин – розпад Союзу, нестача фінансів, все було відкладено на невизначений термін. Коли готувався до польоту з американцями, то фактично мені було достаньо того, що я навчився для польоту на "Бурані".
Нині Каденюк шкодує, що таку подію як запуск "Бурану" не святкують на всеукраїнському рівні або ще масштабніше, а разом з тим висловлює сподівання, що українські космонавти обовязково побувають у космосі.
Наразі підписано ряд договорів, є угоди і домовленості про це, але не вистачає коштів. Приміром, для того, щоб український космонавт таки мав можливість полетіти на 10 днів, держава має або сплатити 150 мільйонів доларів. В цей же час на розвиток космічної науки в бюджеті країни на 2013 рік передбачено 98 мільйонів гривень. Є варіант, що українець на півроку може полетіти замість росіянина, але виконувати досліди і завдання для двох країн.
Юлія ДЕМУСЬ
Довідка
«Енергія-Буран» – унікальна програма радянської багаторазової транспортної космічної системи (далі – БТКС). Програма була відповіддю на багатоцільову воєнно-громадянську програму США «Спейс Шаттл».
ОК «Буран» призначений для вирішення низки оборонних завдань: виведення на орбіту навколо Землі різних космічних об’єктів і їхнього обслуговування, доставки модулів і персоналу для збірки на орбіті великогабаритних споруд і міжпланетних комплексів, повернення на Землю несправних супутників або тих, що використали свій ресурс. Крім того, «Буран» пристосований для освоєння устаткування і технологій космічного виробництва і доставки продукції на Землю, виконання інших вантажопасажирських перевезень за маршрутом «Земля-космос-Земля».
Розробка «Бурану» тривала понад 10 років. Перший політ «Бурану» був призначений на 29 жовтня 1988 року, але з технічних причин за 51 секунду до старту був скасований.
Завданням першого польоту були продовження льотного відпрацювання ракети-носія «Енергія» і перевірка функціонування конструкції і бортових систем орбітального корабля «Буран» на найнапруженіших ділянках польоту – виведення і спуск з орбіти – з мінімальною тривалістю орбітальної ділянки. З міркувань безпеки перший випробувальний політ був визначений як безпілотний.
15 листопада 1988 року, незважаючи на штормове попередження, старт пройшов успішно. Політ продовжувався 205 хвилин. Після двох витків на орбіті корабель зробив посадку в автоматичному режимі на спеціальну посадкову смугу завдовжки близько 5 кілометрів і шириною 80 метрів, створену в районі космодрому Байконур. Програма польоту була повністю виконана.
