Наприкінці минулого року вийшов спільний альбом Ніни і Тоні Матвієнко "Нове та найкраще". У кар’єрі Тоні Матвієнко цей диск став першим, пише Gazeta.ua.
"Увійшли нові пісні Тоні, а також авторські та народні пісні у моєму виконанні, – розповідає Ніна Матвієнко. – Донька переспівала дещо з мого репертуару, наприклад, "Дикі гуси" або "Чарівну скрипку". Завжди співаємо разом з нею вдома. Буває, коли у машині їдемо. Або я собі на кухні співаю, а вона у себе в кімнаті – перекрикуємо одна одну. Де ж іще співати? Мене мало хто запрошує зараз. Обидва сини дуже люблять народні пісні. Старший Іван хоч і монах, все одно знаходить фольклорні записи, вивчає їх".
Тоня Матвієнко закінчила Київську музичну школу-інтернат ім. Лисенка за спеціальністю "хоровий диригент". 2010-го у Київському національному інституті культури і мистецтв отримала диплом вокаліста народного співу. Через рік взяла участь у першому сезоні талант-шоу "Голос країни". Через народний тембр голосу прослуховування не пройшла. Однак привернула до себе увагу публіки.
"Тоня була моєю ученицею. Дуже гарно хапала все. Хоча рідко приходила на заняття, бо частіше займалися вдома, – продовжує її матір. – Маленькою ніколи не просила її навчити. Де б я не співала – на кухні, у кімнаті – вона собі збоку слухає. Крім того у неї пам’ять чудова, краща ніж у мене. Коли пішла у музичну школу, почала цікавитися, що мама співає. Аж поки не заявила: "Мамо, можна я піду в "Київську камерату" співати? Я вже знаю її твори". Я тоді була солісткою цього оркестру і повела дочку до художнього керівника Валерія Матюхіна. Він її послухав і каже: "Тоню беру, а маму звільняю". Ніна Митрофанівна каже, що однією з перших пісень, яку почула від маленької Тоні, була "Миллион алых роз".
"У ній виховували смак, але не змушували орієнтуватися на маму. Раніше наші голоси постійно плутали. Коли Тоня співала у себе в кімнаті, чоловік думав, що то я. Тоня рано вийшла заміж, я вже не стала та й не могла її до чогось змушувати. Бо якщо талант є, то він вилізе через будь-який асфальт, як травиночка. У неї так і вийшло – прорвало. Дочка ніколи не переставала співати. Прийдуть до чоловіка друзі, він бере гітару, а вона співає. Тільки мені було прикро, що вона так довго тягла. Хоча пізно нічого не буває. Усе наздожене, бо дуже трудолюбива".