Традиційно святкування Масляної припадає на кінець зими – початок весни. Цього року свято триватиме тиждень – з 20 по 26 лютого.
У церковному православному календарі такого свята як Масляна немає. Ця назва з’явилася у народі. Насправді ж оригінальна назва свята – Сирна седмиця. Останній тиждень лютого знаменує період перед Великим Постом. У цей час не можна їсти тільки м’ясо, а ось вживання сиру, яєць, сметани і молока – вітається. Звідси і пішла назва «Сирна седмиця», а в народі – «Масляна».
Святкувати Масляну почали ще за часів язичництва, а сакральний сенс вона отримала вже за часів Русі. Тоді свято почало асоціюватися з проводами зими і початком весни. Люди прославляли язичницького бога Ярила. Саме він уособлював сонце і тепло.
Ще до християнства гуляння на Масляну починалися за сім днів до весняного рівнодення і тривали ще тиждень після нього.
Традиції святкування Масляної збереглися і донині. Люди продовжують збиратися разом, водити хороводи, співати пісні, танцювати і, звісно ж, проводити головний обряд – спалення опудала, яке позначає прощання із зимою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У останні вихідні лютого житомиряни відзначатимуть Масляну народними гуляннями.
Ще один популярний звичай на Масляну – випікання млинців. Не дарма млинці готують великі, рум’яні і золотисті. Вони асоціюються з сонцем.
Також цього дня ще з часів язичництва прийнято стрибати через вогнище. Вважається, що це дійство допомагає у позбавленні від гріхів, а самі язики вогню спалюють все погане.
Масляна закінчується завжди однаково – спалюванням опудала. Раніше люди вірили, що цей обряд вплине на весь подальший рік, зробить його плідним.
У період з 20 по 26 лютого не рекомендується вживати м’ясо. А ось їсти інші продукти можна і навіть потрібно стільки, скільки хочеться. Також в цей період часу прийнято запрошувати в гості близьких та друзів.
