Питання інтеграції України в європейський простір відображає стратегічні інтереси держави. Угода про асоціацію – частина національної стратегії розвитку, де ключовими є цінності демократії, рівності перед законом і неупередженості його застосування, верховенства права, людської гідності, створення умов для вільної економічної діяльності кожної особи та підприємства, забезпечення реального функціонування місцевого самоврядування. На цьому наголосив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, виступаючи 1 листопада на розширеному засіданні Правління УСПП «Вільна торгівля України з ЄС: переваги та ризики для економіки».
Про це повідомляє прес-служба облдержадміністрації.
Анатолій Кирилович відзначив високі результати роботи, які за два останні роки демонструє Житомирська область, підкресливши, що регіон займає лідируючі позиції у державі за індексом промислового виробництва: «Це приклад для інших областей і результат вміння використовувати промисловий, кадровий потенціал, постійні комунікації з бізнесом, громадськістю».
Керівник УСПП підкреслив незворотність стратегічного вибору євроінтеграційного напрямку. Серед найбільших переваг вільного ринку з Європою – підвищення доступності ринку ЄС для українського бізнесу за рахунок зниження митних тарифів; обмін досвідом, технологіями та гармонізація вітчизняних стандартів до європейських норм; збільшення прямих іноземних інвестицій. Тому, за словами Анатолія Кінаха, замість дискусій щодо вибору України потрібно переходити до відпрацювання заходів, які сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності, захищеності внутрішнього ринку держави. У протилежному випадку Україна може стати сировинним додатком розвинених країн.
Вага ЄС у зовнішній торгівлі України складає 27%, а частка прямих іноземних інвестицій з Європейського Союзу до України наближається до 70%. Співпраця з ЄС означатиме для нашої держави ще більший доступ до інвестицій, до передових технологій. В той же час існує й ряд ризиків. Це, перш за все, зростання конкуренції на внутрішньому ринку; виникнення додаткових витрат, пов’язаних із адміністративними та правовими змінами в державі, а також переходом виробництв на стандарти ЄС; зростання вартості сировини внаслідок скасування експортних мит для деяких галузей промисловості (легкої, харчової, металургійного виробництва).
